Ні, я не збираюся переповідати «бородатий» анекдот про п’яного зайця. Розповім про пригоду із нетверезим чоловіком і двома інтелігентними сусідками...
Ні, я не збираюся переповідати «бородатий» анекдот про п’яного зайця. Розповім про пригоду із нетверезим чоловіком і двома інтелігентними сусідками.
Надвечір вони вирішили прогулятися, подихати свіжим повітрям. Коли вже поверталися додому, помітили попереду на безлюдному вже тротуарі чоловіка, який з усіх сил намагався втримати рівновагу. Це йому ніяк не вдавалося, його хитало, як на палубі під час шторму. Нарешті чоловік упав. Жінки зупинилися, спостерігаючи, як випивоха намагається звестися на ноги. — Ото уявляєш, таке «щастя» завалиться до хати! — мовила одна. — А нічого, його як відмити, відігріти, то на ранок буде, як сонечко,— мовила друга, яка сім’ї не мала. Оскільки ж чоловік, як не силкувався, а встати не міг, вирішили йому допомогти. Виправдовуючись, він почав пояснювати, що кум із села привіз якоїсь такої горілки, від якої голова ніби й «соображає», а ноги не йдуть. Оскільки незнайомець досить чітко назвав свою адресу, а то був сусідній із їхнім будинок, жінки вирішили допровадити його додому. Але дружина, котра побачила чоловіка «з ескортом», була безапеляційною: — Нащо ви його привели? Покладіть, де взяли! От і роби людям добро... Невже дружині було б краще, якби чоловіка пограбували та ще й побили, як у нас частенько буває, дивується Галина Кожушна.
