У Луцькому Палаці культури відбулася презентація - концерт двотомника музичних творів Георгія Мірецького «Бенефіс з небуття»...
У Луцькому Палаці культури відбулася презентація - концерт двотомника музичних творів Георгія Мірецького «Бенефіс з небуття»
Анастасія ФІЛАТЕНКО
Георгій Адамович Мірецький був одним з перших професіональних композиторів Волині, обдарований піаніст, талановитий педагог. Він випускник композиторського факультету Київської консерваторії. Понад 20 років Георгій Мірецький трудився у музичному відділі Луцького педагогічного училища (нині це коледж). Недарма кажуть, що талановита людина - талановита в усьому. Композитор, педагог, піаніст - Георгій Мірецький був визнаний у свій час і як шахіст, кулінар, збирач унікальної фонотеки і такої ж бібліотеки, фотограф, столяр, конструктор моделей кораблів, літаків... Вчителями студента Київської консерваторії були, зокрема, справжні генії, класики української музики Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Микола Вілінський. А ще мав юнак неординарного обдарованого батька, по суті, самоука, котрий грав на шести музичних інструментах. А серед них були скрипка, фортепіано, акордеон. Георгій Мірецький ще із студентських літ жив музикою. В його доробку понад 100 музичних творів, до того ж дуже різних. Це квартети для струнних інструментів, сонати для фортепіано, органні фуги, романси, транскрипції народних пісень, зокрема волинських, симфонічні та хорові обробки творів інших композиторів. А ще він працював над оперою, партитура і клавір якої, на жаль, втрачено. Лишився тільки фрагмент із запису на обласному радіо. Георгій Мірецький не лише любив і знав поезію, а й писав музику до видатних поезій Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Шандора Петефі, до речі, у перекладі на українську, плідно співпрацював з волинськими поетами Олександром Богачуком, Петром Махом. Не обминув він і духовної тематики. Георгію Мірецькому було лише 49 років, коли він у 1978 році відійшов у вічність. Це й про таких, як він, кажуть, що людина випередила свій час. На вечорі ведуча актриса Світлана Органіста запитала заслуженого діяча мистецтв України Мирослава Стефанишина, котрий ділився спогадами про Георгія Мірецького: «А чому так довго не звучали твори цього композитора?». Однією з причин Мирослав Степанович назвав те, що в часи, коли жив і писав музику Георгій Мірецький, не було таких майстерних чудових виконавців, як, наприклад, Наталія Тишкевич з Волинського училища культури і мистецтв імені І. Стравінського, яка блискуче виконала на вечорі його фортепіанну сонату. Приємно, що музика волинського композитора повертається до наших сучасників. У великій мірі цьому маємо завдячувати сину Георгія Мірецького - Олександру. Він багато зробив, щоб побачив світ двотомник музичних творів Мірецького. Тонкий музичний знавець - професіонал Лариса Максименко і Олександр Мірецький були редакторами видання, до якого увійшло кілька десятків творів композитора. Окремі з них прозвучали на вечорі. Їх виконували студенти Наталії Тишкевич - Тетяна Артемчук, Оксана Тихоліз. З цього ж Волинського училища культури і мистецтв імені І. Стравінського співали хористи під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Валентини Гаврилюк, дарувала солоспіви викладач училища Лариса Рихлюк. Почули присутні на вечорі-презентації двотомника соліста оркестру академічного облмуздрамтеатру імені Т. Шевченка Леоніда Гнатюка, директора навчально-методичного центру культури Волині Віталія Бобицького. Педагогічний коледж репрезентували два хорових колективи під керівництвом Інни Тузової та Юрія Мельника, а також гурт «Козаченьки», яким керує один з учнів композитора - Володимир Штихалюк. Квартет обласної філармонії теж виконав твір із музичного двотомника. Славетний камерний хор «Оранта» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Василя Мойсіюка подарував присутнім духовні твори композитора. До речі, як сказав наприкінці вечора син композитора, виданням двотомника музичних творів Георгія Мірецького справа не обмежиться. У майбутньому мають побачити світ й інші твори цього неординарного волинського композитора. Олександр Мірецький вірить, що твори батька, його музика, повернуться до наших сучасників і зазвучать на повну силу.
