У плетіння маскувальної сітки душу і серце вкладали Аксінія Марченко, Тарас Приймак, Валерія Максименко та Анна Шевчук.
У центрі Луцька: «Ух ти, ви сітки плетете! Мені треба. Можна їх у вас купити?»
Сотні людей щодень проходять Театральним майданом Луцька – серцем нашого обласного центру. Багато подій він пізнав за час свого існування: болючі й гіркі, урочисті і розважальні, дитячі й дорослі. Були мирні часи і люди із задоволенням поспішали сюди, адже тут завжди відбувалися цікаві заходи
Все перекреслила війна… І Театральний майдан став місцем прощання й жалоби, де в останній раз після відспівування в Свято-Троїцькому соборі віддають честь і шану нашим захисникам, які пожертвували найдорожчим – своїм життям. Тут встановлено й фотостенди з портретами наших Героїв, тому неможливо не зупинитися і з вдячністю схилити голову перед кожним…
Не випадково, що саме на Театральному майдані розташована одна з локацій, де волонтери плетуть маскувальні сітки для військових. Перешкодою для цієї роботи не є навіть пекуче травневе сонце чи пронизливий вітер. Лише проливний дощ змушує працювати у приміщенні.
Минулого тижня цікавість не дозволила мені пройти повз групки молодих людей, які старанно в’язали смужку до смужки. Познайомилися. Приємною співрозмовницею виявилася Аксінія Марченко, студентка ВНУ імені Лесі Українки факультету «Міжнародні відносини». Родом із Запоріжжя. Як розповіла волонтерка, разом із однодумцями працюють під егідою волонтерського руху на Волині «Меценати для солдата», який системно підтримує військових, їхні родини, займається плетінням маскувальних сіток, маскувальних костюмів «кікімор», шоломів.
– Ось уже понад два роки займаюся волонтерством. Долучилися подруги. В нас якось все це вийшло, опанували процес і почали плести маскувальні сітки. Кожен день виходимо на вулицю, локації – різні, більшість працюємо на Театральному майдані, де проходить велика кількість людей, які іноді не тільки долучаються до плетіння, але й донатять. Цим самим допомагають нам у придбанні мате-
ріалів, – розповідає Аксінія. – Взагалі, точок, де працюємо по місту, – до 15, є такі й у навколишніх селах. Наш головний штаб знаходиться у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва, де під «своє крило» взяла нас директорка Алла Сизонтівна Єфремова. Хотілося б закликати людей допомагати, бо зайві руки ніколи не лишні. Адже потреба у сітках досить велика. У місяць може бути до 50 заявок на сітки різних розмірів, одна з найбільших, яку ми сплели, – це 12 на 20 метрів. А ще військові просять кікімори, промотки. Тому дуже велика потреба і в людях, і в сітках, і в коштах. Буває, що тисяч 100 потрібно тільки на один місяць, і це одна з мінімальних витрат.
Так стає зворушливо на душі, коли діти не витрачають свої кишенькові гроші, а підходять і якусь копійчину вкидають у нашу скриньку й радіють цьому
Як розповіла волонтерка, сітку і матеріали закуповують у Туреччині. Уже на місці, маючи спеціальні станки, ріжуть на відповідні смужки для в’язання. Радіють, коли долучаються інші студенти, школярі, пенсіонери. Велике значення має робота гуртом. Бо одна людина маскувальну сітку розміром 6х4 у звичайному темпі може плести 16 годин, а гуртом, об’єднавшись по 4–5 чоловік, – 4.
Дізналася, що раніше для виготовлення сіток використовували мішковину та звичайну тканину. Нині їх плетуть із спанбонду – міцного синтетичного матеріалу, який не промокає і відбиває світло.
– Так стає зворушливо на душі, коли діти не витрачають свої кишенькові гроші, а підходять і якусь копійчину вкидають у нашу скриньку й радіють цьому, – зізнається дівчина.
Виявляється, що волонтери співпрацюють з різними частинами, бригадами. Просто до них підходять військові на вулиці і просять зробити сітки, пропонують купити.
– Слово «купити» викликає усмішку, бо ми все робимо і передаємо безкоштовно. Якось підходить військовий і захоплено каже: «Ух ти, ви такі сітки плетете! Мені треба. Можна їх у вас купити?» – пригадала Аксінія і додала: – Нам тільки потрібна адреса і доставка буде.
Маскувальні сітки плетуть різних кольорів, відповідно до пори року. Того разу вони були кольору розквітлої весни і прийдешнього літа.
За час спілкування розмір чудо-сітки значно збільшився, а свою душу і серце вкладали друзі Аксінії, студенти університету – Тарас Приймак, Валерія Максименко та Анна Шевчук.
Довідка:
Незалежний волонтерський проєкт «Меценати для солдата» на Волині заснували громадські діячі та волонтери Руслан Теліпський та Неоніла Головатська. Його мета – різнобічна підтримка бійців – моральна, психологічна, фінансова. Основна допомога – від підприємців, завдяки яким волонтери урізноманітнюють дозвілля бійців, сприяють їхній психологічній реабілітації, соціальній адаптації в тилу.
Ніна КОСТРУБА.
