Коли починається чемпіонат світу, газета «Волинь» опиняється на найпочеснішому місці – просто на стіні.
«Батя», баба, футбол і газета «Волинь»
Як наш футбольний календар переміг церковний
У соцмережі Threads згадали кумедну історію про газету «Волинь», вид спорту № 1 і справжню силу друкованого слова.
Користувачка Rina Zvarych поділилася дописом, який несподівано зібрав довкола себе теплі й дуже волинські спогади. І серед них – історія, від якої хочеться і всміхнутися, і ще раз переконатися: газета в хаті – це не просто папір, а домашній архів, календар, порадник, інколи – «мухобійка», а інколи й причина для великих сімейних футбольних пристрастей.
Отож, цитуємо st.utopia:
«Згадала, як в далекому 2006-му під час чемпіонату світу з футболу в нашій сім’ї стався розкол християнського характеру: Батя вирізав у газеті «Волинь» календар футбольних ігор і наклеїв його поверх бабиного церковного календаря. Після цього решту матчів він дивився у сусідів».
І ця коротка історія, здається, сказала про любов до футболу більше, ніж довгі спортивні колонки. Бо хто хоч раз жив у хаті, де на стіні висить календар, той знає: це не просто аркуш із датами. Це територія родинної дипломатії. Там – свята, іменини, поминальні дні, записані телефони, нотатки про базар, лікаря, пенсію, посадку картоплі. А тут раптом – футбольні матчі!
Не дивно, що під дописом одразу посипалися реакції.
«Я мало не подавилася сніданком», – зізналася julie_bilous.
«Це топ-історія! І почуття гумору у вас прекрасне», – написала svitlana_rezueva.
Користувач aa.aksiuk влучно підмітив: «Волинська вирізня», а pro_ved_ua навіть запропонував кінематографічну версію цієї родинної драми: «Робоча назва фільму – «Волинська різня бензопилою»».
Тим часом ronnieos147 уточнив найголовніше: «А баба – чия мати була?» На що авторка відповіла: «То для батька була теща». І тут уже стало зрозуміло: чоловік ризикував не просто календарем, а сімейним миром у найвищій лізі.
«Оце він безсмертний», – підсумували в коментарях.
Батя вирізав у газеті «Волинь» календар футбольних ігор і наклеїв його поверх бабиного церковного календаря.
Знайшлися й ті, хто одразу став на бік футбольного вболівальника.
«Я на стороні вашого батька», – написала oksana_ukraine05. І додала: «Регочу конякою».
А для когось ця історія стала ще й ностальгією.
«Газета «Волинь»... Земляки!» – відгукнувся walter_ego84.
«Оооо, газета «Волинь»», – розчулилася s.sweet1008.
І справді, такі речі не забуваються. Газета могла лежати на столі біля хліба, під телевізором, на лавці біля вікна. Її читали, перечитували, передавали сусідам, вирізали рецепти, поради, програми телепередач, некрологи, світлини, розклади, календарі – річні, посівні, церковні. І, як бачимо, футбольні також.
У цій маленькій історії є все: і родинний гумор, і повага до традиції, і справжня народна любов до футболу. Бо коли матчі важливіші за порядок на стіні – значить, попереду чемпіонат, а в хаті є вболівальник із характером.
До речі, і цього року газета «Волинь» не зрадила традиції: до Чемпіонату світу з футболу-2026, який приймають одразу три країни – США, Мексика і Канада, ми випустили спеціальний календар матчів на останній сторінці. Щоб наші читачі могли зручно стежити за головними футбольними подіями планети, до яких, на жаль, не причетні футболісти збірної України.
А найцікавіше – верстав цей календар уже штучний інтелект ChatGPT: https://chatgpt.com.
Футбольний календар до Чемпіонату світу-2026 від газети «Волинь». Фотоскрін: volyn.com.ua.
Часи змінюються. Технології теж – переконайтеся самі, який класний сайт у газети «Волинь»: volyn.com.ua! Але одне залишається незмінним: якщо в хаті є «Волинь», то з неї ще довго вирізатимуть те, що треба мати під рукою. Та й пригадайте, як гарно на розстеленій газеті смакують хліб із сальцем, огірочок чи помідорчик, картоплина, цибулина і щось міцненьке з перчиком… А якшо шо – газетою можна й муху чи комара прибити. Спробуйте зробити це своїм модним гаджетом.
P.S. Увага! З легкої руки знаного на Волині краєзнавця (краєлюба, як він сам себе файно називає), члена НСЖУ Валентина Люпи – новим володарем 1000 гривень серед передплатників газети «Волинь» став житель села Привітне Володимирського району Віктор Марчук. У телефонній розмові Віктор Пилипович зізнався, що читає наше видання, відколи себе пам’ятає. «Навіть довше, ніж маю професійного стажу. А механізатором на різних тракторах я протрудився 42 роки!» – сказав щасливий переможець.
Тож ми щиро вітаємо нашого поціновувача і зичимо йому крепко-моцного здоров’я! А всі іншим читачам бажаємо, щоб наступного разу удача усміхнулася саме Вам!
Для цього треба передплатити «Волинь» хоча б на місяць (66 гривень + 20 гривень за прийом передплати) – і надіслати в редакцію конверт із передплатною квитанцією на адресу: 43016, вул. Ковельська, 2, м. Луцьк Волинської області.
Передплатний індекс газети «Волинь»: 30 000.
Завтра зустрінемо разом!
Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор газети «Волинь».
Зараз також читають: Волинський воїн на передовій: «Вірю у Смерть, бо я її бачив, коли закривав очі загиблим побратимам...».