РЕАЛІЇ: пенсіонери вдячні Валері з голубенького автобуса

«Не секрет, що деякі міські пенсіонери сьогодні виживають значною мірою лише завдяки клаптику землі, який колись отримали за містом.

Добратися до нього також непросто. Доводиться штурмувати переповнені маршрутки. Знаю це із власного досвіду, регулярно курсуючи на Воротнівський масив. Перевізники сердяться, кричать на нас, бо у них свій погляд на проблему.
Після одного такого трудового дачного дня, коли вже ні руки, ні ноги не слухались, а спина не згиналася, припленталася на кінцеву зупинку маршрутки 230а. А там люду – тьма-тьменна, й автобус стоїть, але в нього не дуже сідають. Запитую чому, а мені відповідають:
– А ми Валеру ждемо з голубенького автобуса. Якщо вже віддавати ті гривні, то хорошій, сердечній молодій людині.
І то таки правда, що водій Валерій Дюнін заслуговує на вдячність своїм толерантним ставленням до старших людей, доброзичливістю, терпінням і розумінням їх проблем. А це, як бачите, непоміченим не буває. Тож від імені задоволених пасажирів бажаємо йому здоров’я, щастя й легких доріг», – написала до редакції лучанка Ганна Кожушна.