Курси НБУ $ 44.64 € 51.27
Найбільші нафтові пожежі в Україні гасить капітан Ольга Кузіна

Коли палають нафтобази, на виклик виїжджає капітан Ольга Кузіна.

Фотоколаж: fakty.ua / volyn.com.ua / chatgpt.com.

Найбільші нафтові пожежі в Україні гасить капітан Ольга Кузіна

Її називають королевою краси в бронежилеті, адже відважна жінка-рятівник виборола ще й титул «Міс Україна»

Ользі нещодавно виповнилося 28. Вона має звання капітана служби цивільного захисту та обіймає керівну посаду в суто чоловічому підрозділі в Головному управлінні ДСНС у Полтавській області. У неї 32 підлеглих. Невдовзі особовий склад буде розширено ще на 10 осіб.

Єдиний такий підрозділ в Україні

Ольга Кузіна – заступниця начальника групи пожежної техніки єдиного в Україні загону з обслуговування об’єктів нафтогазового комплексу та ліквідації нафтогазових фонтанів. Це той підрозділ, який виїжджає на найскладніші пожежі, пов’язані з атаками росіян на нафтогазову структуру. Оскільки на Полтавщині видобувають чи не найбільше у країні нафти та газу, то виїздити доводиться доволі часто…

– У серпні 2022 року мені вперше довелося керувати особовим складом на ліквідації наслідків ворожого обстрілу, – пригадує Ольга. – Це була нафтобаза. росіяни влучили по резервуарах і по виробничому цеху. З представників керівного складу я першою прибула на місце події. Оскільки ще тривала по-
вітряна тривога, вибрала безпечну відстань для пожежних та техніки і разом із начальником караулу вирушила на територію підприємства, щоб з’ясувати, чи є там працівники, чи потрібна евакуація або чи потребує хтось першої медичної допомоги…

– Тобто пішли, ризикуючи своїм життям?

– Це – наша робота. Якщо ми цього не зробимо, то можуть загинути люди. Окрім нас, на жаль, немає кому. У такі моменти в крові стільки адреналіну, що, чесно, – нічого не страшно. Страшно потім, коли приїжджаєш додому, змиваєш із себе залишки кіптяви й починаєш аналізувати події. І вже тоді приходить усвідомлення, що все могло бути по-іншому. Та найбільше, звісно, за нас хвилюються батьки. Мама, як тільки бачить новини про атаку на Полтавщину, одразу перевіряє телефонний зв’язок зі мною…

У своєму підрозділі Ольга Кузіна не лише заступниця начальника, а ще й оператор БпЛА та робототехніки.

– У нашому Головному управлінні створений підрозділ, який конкретно займається безпілотними апаратами, – продовжує пані капітан. – Найчастіше підіймаємо їх у повітря, коли треба визначити масштаби пожежі на відкритій місцевості, аби побачити, звідки поширюється вогонь, його напрямок. Це дозволяє ефективно задіювати пожежні розрахунки, вибирати зручні під’їзди для спецтехніки.

Під час ліквідації наслідків ворожих обстрілів залучаємо БпЛА, щоб зрозуміти ступінь пошкодження резервуарів, а також зафіксувати, чи є витік горючих матеріалів. Завдяки тепловізорам, якими оснащені новітні дрони, можемо визначити ступінь нагріву того ж резервуару чи побачити теплову точку, що вказує на те, що в небезпечній зоні може перебувати людина.

У такі моменти в крові стільки адреналіну, що, чесно, – нічого не страшно. Страшно потім.

Безпілотники також допомагають спостерігати за тим, як у вогні працює робототехніка. Дуже гарно зарекомендував себе невеликий, але маневрений робот «Магірус». Я поки що на ньому не працювала, але в разі необхідності готова до цього. У нас взаємозамінна команда.

Про технічні можливості загону з обслуговування об’єктів нафтогазового
комплексу та ліквідації нафтогазових фонтанів Ольга Кузіна розповідає з неабиякою гордістю.

– Ми маємо близько двох десятків автомобілів різного типу, різного призначення. Це машини пінного гасіння, колінчаті підйомники, автоцистерни для підвозу води та піни, – каже жінка. – Нещодавно отримали потужні аеродромні пожежні автомобілі. Вони обладнані цистернами великого об’єму, лафетними стволами на даху та бамперами з дистанційним керуванням для гасіння розлитого палива…

Загалом Полтавське управління є передовим у застосуванні роботизованих комплексів для гасіння пожеж. Наприклад, є робот, який може під’їжджати досить близько до вогню та продовжує працювати навіть у разі повторного вибуху. Такої специфічної техніки, як у нас, в інших обласних управліннях ДСНС практично нема. Тому ми часто виїжджаємо на допомогу своїм колегам у Харків та Дніпро.

На знак протесту зірвала світовий конкурс краси

Мрія стати рятувальником в Олі з’явилася ще в шостому класі – після того, як у її багатоповерхівці в Харкові, де вона мешкала, виникла пожежа. Дівчинка була вражена роботою людей, які приїхали її гасити. Відтоді почала цікавитися їхньою службою, у неї з’явилися друзі серед рятувальників. Щоб вступити до вишу на бюджетну форму навчання, пройшла курс молодого бійця, бо для працівника ДСНС фізичні дані дуже важливі.

– На нашому потоці було 33 дівчини й близько 300 хлопців, – пригадує Оля. – Майже всі дівчата навчалися на факультетах охорони праці або психології, лише кілька, як я, на факультеті техногенно-екологічної безпеки.

З часом доля звела Ольгу з хлопцем із Полтави. Одружившись, вони переїхали в його рідне місто.

До речі, окрім професійних успіхів, пані капітан має титул переможниці конкурсу краси Miss World Plus Size Ukraine (орієнтований на жінок із пишними формами. Ред.).

– Так, це було в минулому, напередодні повномасштабної війни, – зітхає вона. – Я мала представляти Україну в Бразилії. Це конкурс найгарніших дівчат немодельних параметрів. Але почалося повномасштабне вторгнення і я разом ще з однією переможницею всеукраїнського етапу конкурсу в іншій номінації, а також з його регіональними та всеукраїнськими директорами звернулися до організаторів з проханням виключити з участі представниць країни-агресора й білорусі. На що отримали відповідь, що це – бізнес, це – гроші й ніхто нікого виключати не буде.

Тоді королеви краси Miss World Plus Size з усього світу відмовилися від своїх корон у підтримку України. Зі США, Австрії, Польщі, Чехії, Іспанії, тієї ж Бразилії… Це був тотальний бойкот. Конкурс так і не відбувся й більше не проводиться.

Якби не війна, Ольга Кузіна, можливо, проявила б себе і в танцях, якими займалася змалечку. І народними, й естрадними, і хіп-хопом, і хай хілсом, тверком… Ще позаминулого року вона брала участь у танцювальних батлах у Полтаві з танцюристками з різних куточків України. Та останнім часом на танці в неї не вистачає ні фізичних, ні моральних сил.

– Зараз на першому місці робота з незапланованими графіками. Все інше відійшло на задній план. Принаймні, до закінчення війни, – твердо каже Ольга.

Ганна ВОЛКОВА, fakty.ua.

Реклама Google

Telegram Channel