О ця стихія - явище всесильне.
Вже не втекти мені. Не заховатись.
Безтямно так у тебе закохатись...
Галина ЗЕЛІНСЬКА
О ця стихія - явище всесильне. Вже не втекти мені. Не заховатись. Безтямно так у тебе закохатись... Не порятує й суденце вітрильне. Заштопортуюсь в словесних хвиль уламки. Накочується пересудів гомін. Утрапила я в божевільну повінь - І поруйнуються несхитні замки. Заплаче серце: тут одні руїни - Не замаскуєш почуттів шалених. А з молитов святих хмарин черлених Не збудувати для прихистку стіни. Лиш безсоромниця-душа співає: Їй любі-милі хвилі повеневі. У чарів-протиріч тремкому мреві Жаданий лик твій проступа. Світає. с. Суховоля Луцького району
