Він приїхав в Україну як воїн, а залишився тут ще й через кохання: тепер у них – спільний дім, спільна родина і спільне майбутнє.
Українка та воїн зі Шрі-Ланки створили сім’ю
У 2023 році Даріджу Біянвіледж Упул зі Шрі-Ланки приїхав в Україну, щоб захищати її від вторгнення російських військ. На фронті він отримав важке поранення, внаслідок якого потрапив до Житомирського шпиталю. Там чоловік познайомився з місцевою медикинею Валентиною Бондарчук
Вже з першої зустрічі вони сподобалися одне одному. Попри те, що ветеран і медикиня розмовляли різними мовами, розуміли одне одного з півслова, згадує жінка. З її слів, англійську мову вона вивчала колись у школі, а Упул на той момент знав лише декілька слів українською.
– Він тоді лікувався після складного поранення на полі бою на одному із військових напрямків. А я, як депутатка громади від нашого округу, привозила гуманітарну допомогу до лікувального закладу. І тоді я вперше його побачила. Ми поспілкувалися. І одразу обоє відчули, що ми симпатизуємо одне одному. Тоді ми спочатку подружилися. А вже потім все якось само собою закрутилося. Ми почали переписуватися за допомогою Гугл Перекладача, – розповідає історію знайомства Валентина Бондарчук.
Даріджу Біянвіледж Упул – колишній кадровий військовий зі Шрі-Ланки. Спочатку чоловік служив в інтернаціональному легіоні. 6 травня 2024 року, після першого поранення, пішов служити у 66-ту окрему механізовану бригаду імені князя Мстислава Хороброго.
До приїзду в Укра-
їну Упул мав бойовий досвід – служив у професійній армії своєї країни та брав участь у міжнародних миротворчих місіях.
В Україні він воював на Донецькому напрямку. За те, що вивів побратимів з оточення при виконанні бойового завдання, 31 липня 2024 року був нагороджений «Лицарським Хрестом».
13 вересня 2024 року отримав друге поранення. За словами чоловіка, він не бачить на одне око та не чує на одне вухо, а також переніс чотири операції. Проходив лікування та реабілітацію у Дніпрі, Харкові, Києві, потім – у Житомирі.
Їх зблизили війна, біль і випробування, а об’єднали любов, довіра й бажання разом будувати нове життя в українському селі.
Пара разом уже понад три роки, а зовсім нещодавно вони переїхали у село Будо-Бобровиця Барашівської громади Звягельського району Житомирської області.
Спочатку, каже Валентина, трохи з пересторогою думала про те, як сприймуть іноземного чоловіка. «Це ж село. А потім діти приїхали і познайомилися з ним. Почали балакати, всі познайомилися. Онуки його люблять без пам’яті. Влітку вони тут. Він їх навчає бойових прийомів. У футбол з ними грає, у волейбол. Шукає різні розваги для них, грається з ними», – розповіла Валентина.
Упул, додає жінка, вивчає українську мову, цікавиться культурою, допомагає по господарству та смачно готує.
Сусіди чоловіка сприйняли приязно, він всім до вподоби. За словами Миколи, одного з мешканців Будо-Бобровиці, ветеран береться за всю роботу, яка є у селі.
Упулу ж подобається Україна та її культура, а сам він хоче «стати справжнім українцем».
Каріна ЛЕВИЦЬКА, «Суспільне Житомир»
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: На Волині водій з Львівщини на «Мерседесі» збив корову.
