Вистоїмо.
Кожен волинянин та українець може зробити для миру більше, ніж усе ООН разом узяте
Не звертаю особливої уваги на різноманітні повідомлення про переговори. І коли запитують, «про що там домовились, ти ж стежиш», то не завжди знаю, що відповісти
Бо, звісно, стежу, робота така, але, чесно, не бачу сенсу скрупульозно вивчати усі коментарі учасників після чергового раунду перемовин, адже розумію, що зазвичай це все просто піна, шум, зустрічі заради демонстрації самих зустрічей. І найкраще, що тут може бути – звільнення наших полонених.
А у решті суть залишається незмінною: росія зупиниться лише тоді, коли видихнеться – економічно, військово, соціально. Що вкотре і повторив путін цими днями на Валдаї. При цьому він уже навіть перестав робити вигляд, що зацікавлений у мирних переговорах. Фактично прямим текстом каже усьому світові, що буде воювати стільки, скільки йому захочеться.
Єдиний спосіб пришвидшити мир – це тиснути на росію. Тому мій особистий донат, яким би малим він не був, наближає справедливий мир набагато більше, ніж ці два американських диваки – спецпосланці Трампа Кушнер та Віткофф.
Те, що моя родина придбала акумулятор з інвертором, посилює стійкість України більше, ніж щоранішні повідомлення від огидного Трампа про «мир не за горами».
Кожна гривня, залишена українцями в магазині, наближає мир більше, ніж будь-який закон Грема про санкції. Бо за податки з цієї гривні Україна зробить дрони, які полетять на московію.
А те що роблять воїни, рятувальники, лікарі, енергетики, тобто ті, хто на передовій, взагалі не можна ні з чим порівняти. Бо саме завдяки їм ми ще отримуємо гроші та іншу підтримку від Європи та деяких інших ще притомних країн. Саме завдяки жертовності героїв Трамп так і не зміг укласти «чудової» угоди про поділ України з «другом владіміром». Лиш ганьбить себе та США мародерськими оборудками на зразок дизельної.
Тож кожен українець на своєму місці може зробити і робить для миру більше, ніж усе ООН разом взяте.
Василь УЛІЦЬКИЙ,
редактор відділу політики газети «Волинь».
