Ганна Орищенко, яка під час Другої світової війни працювала на примусових роботах у Німеччині, не могла навіть уявити, що доведеться жити ще за однієї війни.
105-річна бабця Ганя не вечеряє після 18:00 та не їсть м’яса
Ганна Орищенко із селища Смоліне Новоукраїнського району Кіровоградської області пережила війну та Голодомор
Довгожителька родом із Житомирщини. Вона народилася 23 липня 1921 року в заможній родині. Під час колективізації батькові сказали здати все майно до колгоспу, але він відмовився. Наступного дня чоловіка заарештували й вислали до Сибіру, де він зник безвісти. Тоді Ганні було приблизно 3−5 років.
Сім’я залишилася в злиднях і голодувала. Не всі брати та сестри Ганни пережили Голодомор. Старші померли від голоду, інші згодом загинули на фронтах Другої світової війни.
Приблизно у 15−16 років Ганна їздила на заробітки до Києва. Під час війни працювала на примусових роботах у Німеччині: на військовому заводі та в одного фермера. Чоловік, за словами доньки Ганни, добре ставився до своїх працівниць.
«Не бив, не ображав, не продавав і годував. Після закінчення війни він подарував кожній дівчині в дорогу валізу з одягом», – розповідає її донька Марія.
Ганна повернулася до рідного села на Житомирщині. 20 років тому Марія забрала маму до себе, у селище Смоліне на Кіровоградщині. Ганні тоді було 85 років. «Переїжджаючи з Житомирщини, мама привезла з собою столітній псалтир та вишивки. У селі вона не мала багато часу на рукоділля, проте після переїзду почала активно вишивати нитками, щоб втамувати тугу за рідною домівкою. Вона створила щонайменше 30 картин, п’ять сорочок-вишиванок (три з них зберігаються вдома, а дві – у внучок), близько десятка рушників. Свою останню картину із зображенням циганки Ази вишила рівно у 100 років і подарувала її місцевій селищній раді», – каже Марія.
Ганна Орищенко виховала чотирьох дітей, має вісьмох онуків, 14 правнуків та десять праправнуків.
У свої 105 років Ганна Орищенко дотримується власної системи роздільного харчування. Вона вважає, що це і є її секретом довголіття. Жінка ніколи не п’є воду чи чай одразу після їжі, а чекає щонайменше пів години.
Вона не поєднує солодке, жирне та кисле в одному прийомі їжі, не вечеряє після 18:00 і не їсть м’яса. Її неможливо змусити їсти те, чого вона не хоче.
Ганна також рано лягає спати. На її думку, не варто перепрацьовувати та виконувати роботу через силу, адже це погано впливає на здоров’я.
Останні п’ять років через стан здоров’я Ганна рідко виходить на вулицю, проте щоранку самостійно ходить до ванної кімнати та приводить себе до ладу.
«Навіть у похилому віці матір зберігає абсолютну логіку та розумову адекватність. Вона досі розгадує філворди, які лежать у неї на віконці, використовуючи лупу», – каже донька.
Жінка знає про російсько-українську вій-
ну та щодня молиться за Україну. Вона не розуміє, каже Марія, як можна вбивати мирних людей: «Нацисти під час Другої світової війни не бомбили вночі».
Ганна виховала чотирьох дітей, має вісьмох онуків, 14 правнуків та десять праправнуків. Жінка є найстаршою людиною в області. Окрім Ганни, на Кіровоградщині проживають 47 довгожителів віком понад 100 років.
Вікторія ПАСАЙЛЮК, nv.ua
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
