Ще працюючи гайовим, 81-річний Йосип Ричко від селян Мовчанова дізнався про бої, які тут, в урочищі «Селисько», вели у червні 1941 року червоноармійці з наступаючими частинами німецьких військ. Коли одного разу на лісовій дорозі він випадково натрапив на останки воїнів, то старанно обгородив це місце, а лісову дорогу перекрив, щоб ніхто їх не топтав. Неодноразово звертався до тодішньої влади, аби гідно перезахоронити воїнів, але, як виявилося, марно...
Ще працюючи гайовим, 81-річний Йосип Ричко від селян Мовчанова дізнався про бої, які тут, в урочищі «Селисько», вели у червні 1941 року червоноармійці з наступаючими частинами німецьких військ. Коли одного разу на лісовій дорозі він випадково натрапив на останки воїнів, то старанно обгородив це місце, а лісову дорогу перекрив, щоб ніхто їх не топтав. Неодноразово звертався до тодішньої влади, аби гідно перезахоронити воїнів, але, як виявилося, марно.
І ось через 70 років за підтримки Локачинської райдержадміністрації та райради, активістів громадських організацій «Сумління» та «Орел» на місці поховання пройшла скорботна урочистість по полеглих. Тут стараннями сільської ради постали хрест і могила, на якій зроблено напис: «Тут спочивають 36 невідомих бійців та командирів 135-ої стрілецької дивізії Червоної Армії, які загинули в бою з німецько-фашистськими загарбниками 24 червня 1941 року». Священики о. Анатолій, о. Володимир та о. Іван провели заупокійну службу за убієнними. Потім виступили голова Локачинської райдержадміністрації Володимир Мазурок, голова ради інвалідів Василь Ситник, активіст об’єднання «Сумління» Геннадій Гулько, сільський голова з Холопич Микола Грицюк, колишній лісник Йосип Ричко. Від районної влади на могилу поклали вінок, повідомив Валентин Люпа.
