Навіть побіжне знайомство із графічними роботами Валентини Протопоп з Іванич викликає щире захоплення й гордощі: яка ж невичерпно багата наша земля талантами! А коли довідуєшся про непрості обставини життя цієї мужньої й обдарованої художниці - залишається лиш розвести руками й смиренно мовити: «Дивнії діла Твої, Господи!»...
Навіть побіжне знайомство із графічними роботами Валентини Протопоп з Іванич викликає щире захоплення й гордощі: яка ж невичерпно багата наша земля талантами! А коли довідуєшся про непрості обставини життя цієї мужньої й обдарованої художниці - залишається лиш розвести руками й смиренно мовити: «Дивнії діла Твої, Господи!». Бо лишень із Божою допомогою та при підтримці добрих і небайдужих людей Валентина Протопоп, яку важка недуга ще в юному віці прикувала до ліжка, змогла не зневіритися, відшліфувати свій небуденний талант
Валентина ШТИНЬКО
Розглядаючи її роботи, де кожен штрих наче покладений ударом небайдужого серця, а не кволою рукою, розумієш, що порівняння її творчості із творчістю неперевершеного самоука, одного з найвидатніших ілюстраторів ХІХ століття Поля Гюстава Доре, як зробив це у своїй передмові до альбому-каталогу Валентини Протопоп «Пори року» художник Орест Хмельовський, зовсім не компліментарне перебільшення. «Обох Майстрів, - пише він, - єднає вишуканий штрих (звідси й назва передмови - «Поезія штриха»), але різнить спрямованість твор чої тематики - француз Доре націлений на розкриття людської історії і психології, Валентина ж кохається в образах невмирущої краси української природи». А ще ж коло десятка книг, які проілюструвала Валентина Протопоп. Серед них - збірка поезій Олександра Матійка «Росяниця», книга Лариси Шахової «Грудочка цукру», «Поезії» канадського українця Іллі Темертея, що побачили світ у Києві, та інші видання. Добре, що знайшлися небайдужі люди як у Києві, так і на Волині, які взялися підготувати альбом графіки Валентини Протопоп, доповнивши його розповідями про художницю, взятими зі сторінок преси. А про творчість волинянки свого часу розповідали й іваничівська районна газета «Колос», і столичні «Сільські вісті», з якими Валентину єднає багаторічна співпраця, і наша газета «Волинь-нова». Нині цей альбом-каталог уже готовий до друку, значною мірою завдяки турботі землячки Валентини Протопоп, прекрасної людини і педагога Марії Володимирівни Тарасич. Хочеться вірити, що знайдуться й кошти на його видання. І тоді сотні людей зможуть побачити дивовижно красиві, поетичні натюрморти, прекрасні пейзажі, де із кожного штриха струменить любов небайдужого серця художниці.
