ВТРАТИ РОКУ
Я смысл этой жизни вижу в том,
чтоб не жалея ни души, ни тела,
идти вперед, любить и делать дело,
себя не оставляя на потом…
Я смысл этой жизни вижу в том, чтоб не жалея ни души, ни тела, идти вперед, любить и делать дело, себя не оставляя на потом… Це — Андрій Макаревич. Про таких, як Степан Сачук. Влучніше не скажеш...
Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор «Волині-нової»
Хіба ще можна процитувати Ліну Костенко: «При майстрах якось легше. Вони — як Атланти. Держать небо на плечах. Тому і є висота». Тепер чи не щодня, коли не знаю, що сказати, як вчинити у певній ситуації або просто дати заголовок до публікації, я просто на нашому сайті у рубриці «Пошук» натискаю два слова: «Степан Сачук». І шукаю в його публікаціях відповіді. Як жаль, що свої Уроки Журналіст і Редактор Степан Сачук дає нам тепер уже лише з Вічності. Вчитайтесь лишень… * * * «Головна наша біда — підміна справжніх людських цінностей уявними — матеріальне благополуччя, збагачення, вміння обхитрити ближнього, проявити настирливість, навіть нахабство у боротьбі під сонцем. Нами керують якраз люди із такою куцою життєвою філософією, люди, які нечесно нажили багатство, в яких нема ні внутрішньої культури, ні високих моральних цінностей, ні здібностей. Це моральні й інтелектуальні гноми, які взялися за непосильну державницьку ношу. Ми їх знаємо як самовпевнених, позбавлених будь–яких сумнівів ділків, менеджерів, але не бачимо їх таланту, душевних якостей, духовності, людських доброчесностей. Жорна влади перемелюють тих, хто не хоче жертвувати своїм благополуччям, тих, хто схильний до прислужництва. Це, на жаль, стосується нашої інтелігенції, яка не має твердих устоїв і легко піддається спокусі дуже привабливих лозунгів влади замість того, щоб допомогти розібратися в цих нечесних технологіях, не тільки кликати до боротьби за справедливе суспільство, а й очолити її. Не можна залишатися патріотом, служачи режимові. Чи не найбільша хвороба тепер — практика подвійних стандартів, лицемірство. І йде це все — щоденно — від верхів. То хіба можна дивуватися, що цим вірусом заражено так багато людей?» * * * «… спалах патріотичної активності людей під час Помаранчевої революції, їх готовність постояти за себе показав, що добротворчий потенціал у нас є. Не треба тільки розчаровуватись через те, що високі ідеали Майдану були зраджені. Адже боротьба за свої права, за достойне життя — це не одноразовий акт, до цього треба бути готовим постійно. Тим більше зараз, коли Україна стоїть на роздоріжжі і зусиллями нової влади може бути скерована в протилежний бік від незалежності».
