ВОЙЦЕХ ГАЛОНЗКА: «ПОЛЯКИ ГОРДЯТЬСЯ, ЩО ВИ МАЄТЕ ТАКИХ ГЕРОЇВ»

Перший Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку пан Войцех Галонзка (на фото) добре відомий не тільки на Волині. Це й зрозуміло, адже дипломатичне відомство під його керівництвом обслуговувало ще й жителів Рівненської та Житомирської областей. Уже кілька років, як він на заслуженому відпочинку. Живе у Кракові. Проте продовжує підтримувати контакти із тими, з ким співпрацював в Україні...

Степан РОДИЧ


У листопаді минулого року пан Галонзка побував у Луцьку, де проходили урочистості з нагоди 10-річчя відкриття дипломатичного відомства. Тоді зі сцени облмуздрамтеатру він наголосив, що сумує за нашим краєм та нашими чудовими людьми. Час показав, що то були не просто слова…
Коли у Києві на Майдані з’явилися поранені та жертви, пан Войцех засудив дії тодішньої влади і звернувся до благодійних фондів регіону з проханням активізувати роботу зі збору гуманітарної допомоги для українського народу. Нещодавно я надіслав пану Войцеху публікацію «Поранені на Майдані потребують допомоги», що була вміщена у «Волині» 1 березня. Там йшлося, що у військовому госпіталі Кракова лікується працівник Ковельського локомотивного депо Володимир Мовчан, який у Києві отримав вогнепальне поранення в голову…
Наприкінці минулого тижня пан Галонзка повідомив, що лише із другої спроби йому вдалося потрапити до палати ковельчанина. У госпіталі всіх поранених охороняє військова жандармерія. Біля Володимира постійно перебувають дружина й сестра, яким міська влада Кракова забезпечила безкоштовне проживання.
Нині стан здоров’я ковельчанина задовільний, хоч він потребуватиме тривалої реабілітації. Медичне забезпечення захисників Майдану на високому рівні. Щоденно наших хворих відвідує український консул, який контактує із їхніми родинами, залагоджує всі питання з міською владою та лікарями. Адже в госпіталі йде постійна ротація повстанців.
— Ми, поляки, переймаємося долею України. Тримаймося разом — і жоден ворог нас не здолає! — відзначив у листі перший Генконсул Республіки Польща в Луцьку. Виходячи із палати, він мовив щиро: «Слава Україні!», а мужній ковельчанин Володимир лише кивнув головою, бо через важку травму та перенесену операцію ще не може говорити…