Загинув волинський боєць батальйону «Айдар». Дочитуюсь до імені – і розумію, що ця війна на Східній Україні тепер для мене вже дуже особиста. Холодною рукою вона викарбовує на серці перший рядок у списку загиблих близьких: Рустам Хамраєв…
Наталія МУРАХЕВИЧ, журналіст, прес-секретар прокурора Волинської області
Загинув волинський боєць батальйону «Айдар». Дочитуюсь до імені – і розумію, що ця війна на Східній Україні тепер для мене вже дуже особиста. Холодною рукою вона викарбовує на серці перший рядок у списку загиблих близьких: Рустам Хамраєв…
Рустамбек був моїм другом дитинства. Ми не зідзвонювалися добрий рік… Чомусь сьогодні я згадую його не дорослим… Згадую нас дітьми. Ми гуляємо біля Палацу піонерів. Літо. Але холодно. На іншому боці фонтана компанія старших за нас дітей, знущаючись із чорного кошеняти, кидає його у воду. І поки ми троє (а нас було четверо мушкетерів!) стоїмо розгублені, Рустамбек кидається в холодну воду й витягує тваринку. Ми несемо мокре кошеня додому, наші мами відігрівають Рустама, сваряться, після того Рустам два тижні хворіє і не кається. Він дуже любив собак. Він зносив їх звідусіль, прилаштовував у добрі руки, а кого не вдавалося – ми оселяли у дворі, годували, а тоді згодом знаходили їм господарів, і лиш позбувалися одного – Рустамбек присовував двох нових… Він і на кордоні служив зі своєю пескою. Коли ми бачилися востаннє, він мріяв про бельгійську вівчарку… Він не сприймав неправди і несправедливості. Він якось дико боровся з усім, що не вкладалося в його кодекс честі. Іноді це було так безглуздо, але будь–якої неправди не терпів… Доля не раз його випробовувала. Не буду розповідати, як і чим. Вже неважливо. Але він був мужнім. Завжди. Він приймав виклики і тримав удари. І загинув як герой. …Я знаю, Бек, все так, як ти хотів… Все так, як мало бути. Там тебе зустрінуть усі твої вірні собаки – ті, яких ти колись любив… І вівчарка, яка загинула в армії… — Учора, коли Луцьк прощався з тобою, я мала би сказати: спи спокійно. Але знаю, що поки тут біда – ти не захочеш. Тож бережи кордон, Бек. Звідти – з неба… P. S. Щиро співчуваю батькам, сестрі, дружині та сину Рустама Хамраєва.
