ВУСТАМИ ДИТИНИ: як я два тижні був «президентом»
Довга дорога вимотує й дорослого. Що вже казати про 5-річну дитину. Тож на третій годині їзди дизель-потягом, коли вже перечитані усі припасені книжечки, доця Марійка вдається до різноманітних ігор...
Довга дорога вимотує й дорослого. Що вже казати про 5-річну дитину. Тож на третій годині їзди дизель-потягом, коли вже перечитані усі припасені книжечки, доця Марійка вдається до різноманітних ігор... Я здаюся: хай уже робить, що хоче, аби був спокій. Вона знаходить одиноку саморобну сережку у вигляді прапора України. За секунду вішає мені на вухо гудзик на ниточці (мабуть, для краси), а тоді встромляє сережку у светр і каже:
— Тату, оголошую тебе Президентом України!
Сиджу неймовірно втішений, із сережкою і гудзиком, наче вождь первісного племені. У вагоні лише кілька пасажирів, тож ніхто не помічає мого «підвищення».
Вже й забув про той випадок, але нещодавно Марійка «скинула» мене з посади:
— Не хочу, щоб ти був Президентом України, а то будеш по телевізору цілий день мучитися!
Тільки два тижні побути «президентом» довелося Сергію Наумуку.
— Тату, оголошую тебе Президентом України!
Сиджу неймовірно втішений, із сережкою і гудзиком, наче вождь первісного племені. У вагоні лише кілька пасажирів, тож ніхто не помічає мого «підвищення».
Вже й забув про той випадок, але нещодавно Марійка «скинула» мене з посади:
— Не хочу, щоб ти був Президентом України, а то будеш по телевізору цілий день мучитися!
Тільки два тижні побути «президентом» довелося Сергію Наумуку.