ЦУКРОВІ БУРЯКИ ЗИМУВАТИМУТЬ НА ПОЛІ?

Чиновники рапортують, що сезон цукровиробництва закінчився, хоча на полях ще гниють тонни сировини

Цього року на Волині посіяли 15,9 тисячі гектарів цукрових буряків. Як ми вже розповідали («Волинь-нова» за 27 листопада), через зупинку рівненських заводів та закриття Горохівського цукрового різко збільшилося навантаження на ПП «Іваничі-цукор» та ПАТ «Гнідавський цукровий завод». А коли почалися черги, волинські аграрії забили на сполох, що не встигнуть здати буряки до закінчення сезону

Сергій НАУМУК

Нещодавно чиновники прозвітували, що цукрозаводи вже закінчують сезон цукроваріння. Але навіть у тих двох відвіданих нами фермерських господарствах на полях залишалися ще сотні тонн солодких коренів.
…В урочищі Озерце біля села Доросині Рожищенського району височіє чималий кагат цукрових буряків. Господар зібрав їх уже після приморозків. Проте досі не зміг здати на переробку.
— Під час збирання буряків завод не хотів їх приймати. Кажуть: «Прийматимемо післязавтра». Післязавтра дзвоню і питаю, чи вантажити машини. «Ні–ні, ми ще три дні у вас буряків не беремо», — відповідають. Добре. Минає три дні, знову дзвоню: «Вантажити?». — «Ні, от через три дні точно у вас будемо брати». За десять днів ледве одну машину відправляв. На полі лежить понад 100 тонн коренеплодів, та ще у Рожищі стоїть завантажений автомобіль. Залишається вивалити їх навколо облдержадміністрації — 20 причепів якраз вистачить! Може, це й неправильно буде, і хай мені дадуть 15 діб за хуліганство. А що робити? Мені за це поле треба заплатити 12 тисяч гривень податків з доходів фізичних осіб (27 тисяч гривень уже заплатив), коли буду виплачувати орендну плату за паї. Крім того, маю ще 7,5 тисячі доларів віддати за насіння і хімію на ці 100 гектарів буряків. Брали з розрахунку по 8 гривень за долар, а віддавати доведеться по 19 або більше. Одне слово, все віддам — і ще бракуватиме. Навіть якщо відняти 30 відсотків на забрудненість, 60 кілограмів цукру за тонну буряків — то все одно гроші. Інакше нащо мені ті буряки? — запитує фермер із села Кроватка Рожищенського району Руслан Хомич.
Оглянути буряки приїхали заступник директора департаменту агропромислового розвитку Олександр Книш та заступник голови правління ПАТ «Гнідавський цукровий завод» Олександр Нікішин.
— Причина напруженої ситуації в тому, що рівненські заводи не запустилися, у Володимирі–Волинському теж не працює. Цього року в Україні перевиробництво цукру. Крім того, ціна на газ прив’язана до курсу долара і може піднятися. А ще треба врахувати непоставку антрациту з Луганська. Наше підприємство може зупинитися у будь–який момент, а заготовлена сировина — згнити. Як у Руслана, в якого на полі лежить те, що він заробив. І в нас у кагатах лежить те, що ми заробили. Реальна собівартість цукру нині більша, ніж роздрібна ціна. Цукор має коштувати щонайменше 10 гривень за кілограм, — пояснив Олександр Миколайович.
Після перемовин Хомичу та Нікішину вдалося домовитися, що протягом найближчих днів буряки завод прийме та переробить. І на 22 грудня їх таки вивезли.
Не краща, а може, й гірша ситуація у фермера з сусіднього села. До останнього сподіваючись, що буряки вдасться здати на завод, він не захотів назватися.
— Були гроші, які вирішив вкласти в буряки. Посіяв цього року 10 гектарів. Вродили добре, на цьому полі приблизно по 500—600 цнт/га. Недавно викопали близько 40 соток, накопали 30 тонн. Сказали на заводі, що у суботу, 20 грудня, вирішуватимуть, брати чи ні. Може, таки візьмуть. Питали, чого раніше не привозив? А раніше не брали. Потім замерзло. А коли відмерзло, то знову не хочуть брати. Я маленька людина, кому я потрібний?! Державі на таких, як я, наплювати. Треба було їхати в Донецьк і взяти там бузуку — ото було б діло! Бо всі ділові тут залишилися. Мій племінник Ярослав Савчук, який разом зі мною сіяв оті буряки, досі в полоні. Не можна ніяк витягти звідти. Служив у 51–й бригаді. А буряки якщо не приймуть, то на весну переорю, — спересердя кидає чоловік.
Проте у будь–якому разі ситуація, що склалася, відіб’є інтерес сільгоспвиробників до буряківництва. Тому наступного року можна очікувати зменшення площ під цією культурою.