У дитячої преси — дорослі теми
Впродовж чотирьох днів у Луцьку тривав Х Міжнародний фестиваль шкільної преси «Яблунева гілка». Вперше за всю історію цього творчого форуму, на якому вже побували юні кореспонденти майже з усіх областей України, а також з Польщі та Німеччини, повітря України наповнене не тільки ароматом весняних садів, але й тривогою...
У дитячої преси — дорослі теми
Впродовж чотирьох днів у Луцьку тривав Х Міжнародний фестиваль шкільної преси «Яблунева гілка». Вперше за всю історію цього творчого форуму, на якому вже побували юні кореспонденти майже з усіх областей України, а також з Польщі та Німеччини, повітря України наповнене не тільки ароматом весняних садів, але й тривогою. Війна, героїзм, волонтерство, покинуті оселі, мародерство, переселенці… У шкільних виданнях з’явилися абсолютно нові, недитячі теми, висвітлення яких вражає навіть досвідчених журналістів
Надія ГУМЕНЮК, заслужений журналіст України, голова журі фестивалю «Яблунева гілка»
ЧЕСНА ЖУРНАЛІСТИКА — НАЙСИЛЬНІША ЗБРОЯ 7–го травня — день відкриття. В актовій залі Луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького, де фестиваль і зародився, яблуку ніде впасти — ювілей усе-таки. Господарі підготували концерт, гостей прийшло багато. Вітальні слова засновника і директора фестивалю Олександра Мишковця, луцького міського голови Миколи Романюка, мудрі настанови митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виступи представників обласного та міського управлінь освіти, професійні поради знаних волинських журналістів… Як квінтесенція сказаного: слово може будувати і може руйнувати, може зцілювати і може вбивати — це особливо усвідомлюємо тепер, коли боротьба за нашу волю і незалежність проходить на полі бою. Іде запекла інформаційна війна. І ті російські представники ЗМІ, які порушують головні заповіді журналістики — писати тільки правду і бути завжди на боці світла — нічим не кращі від своїх агресорів–зверхників, адже вони підіграють їм брехнею, зомбують співвітчизників, підривають підвалини демократії і свободи. Україні дуже потрібні чесні, сміливі, високоморальні, кваліфіковані журналісти. Тому так важливо шукати їх ще у шкільних класах, підтримувати їхні видання, проводити для них фестивалі і конкурси. Професіоналізм, моральність і патріотизм — ті головні чесноти, на які орієнтує юних фестиваль «Яблунева гілка».
БОЛИТЬ, КОЛИ У ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ — СТОРІНКА «НА ЛИНИИ ОГНЯ» У програмі — два конкурси. Перший — оцінювання газет, які виходять у навчальних закладах. Другий — індивідуальне змагання юнкорів, які мають написати «гарячі» матеріали вже на основі подій і зустрічей, організованих для них безпосередньо у фестивальні дні на Волині. Цього року найрезонанснішими виданнями, які найбільше обговорювалися, стали «Ватра» Бродівської гімназії імені Івана Труша (Львівщина) і «РВС» Октябрьської школи Волноваського району (Донеччина). Юнкори — це ще не чарівники, вони тільки вчаться. Але журі присудило «Ватрі» номінацію «Журналістська майстерність». Газета відповідає всім вимогам професійного часопису: вона систематично виходить, у ній — широка панорама життя гімназії, хроніка подій, репортажі, інтерв’ю з відомими випускниками, розповіді про кращих гімназистів, «круглі столи» (тема одного з останніх — «Революція гідності. Що за цим?»), рубрики «Думки з приводу», «Зламані стереотипи», «На–бо–лі–ло!»… Більшість газет, поданих на конкурс, торкаються подій, які хвилюють сьогодні всю Україну, розповідають про свою підтримку української армії, зустрічі з учасниками АТО. Особливо ця тема звучить у газетах луцьких гімназії №4 і школи №24, Запорізької гімназії №45, Тернопільської гімназії імені Івана Франка, Радехівської спеціалізованої школи (Львівщина), Новосілківської школи (Київщина). Та найбільше вразила газета «РВС», юні кореспонденти якої знають про події на Донеччині не з екранів телебачення і не з чиїхось розповідей. Вони не змогли приїхати до Луцька, який нині став містом–побратимом Волновахи, надіслали тільки газети. Октябрьське, яке до приходу радянської влади мало чудову назву Стрітенка, — приміське село біля самої Волновахи. Російськомовна школа, російськомовна газета. Сторінки «На линии огня», «Чтобы не стреляли взрослые из пушек», «Как предметные недели войну преодолели»… Публікації школярів, від яких стискається серце. Так, Артур Пустовой розповідає про поїздку з бабусею у село Піски, за речами, залишеними там під час вимушеної втечі під час обстрілу. Проїхали шість блокпостів і побачили мертве село та зграї голодних собак. У сусідньому селі — порожня крамниця, навіть хліба немає, всі електричні опори лежать на землі. «Процветает мародерство. Воруют машины, мотоциклы, вещи из домов и продукты из подвалов. Много погибших мирных жителей. Страшно. Я туда больше не поеду», — зізнається одинадцятикласник. В одному з номерів діти слово «війна» перетворили у «весна». Бо попри все діти навчаються і займаються творчістю. У своїй газеті «РВС» (Решаем Вопросы Сами) вони тепер ведуть «Сторінку рідної мови, культури та мистецтва», провели тиждень української мови, взяли участь у проекті «Із країни в Україну», започаткованому волонтерами з багатьох регіонів держави, — навчалися розписувати писанки, робити ляльки–мотанки, пекти жайворонків із тіста, навіть танцювати гопака. А ще в школі створили гурток дитячої творчості «Барвик», у якому займаються відродженням українського народного мистецтва — вишивки, бісероплетіння, писанкарства, декоративного розпису. Маленький колектив редакції, який так вміло вибудовує пропорції між трагічним та оптимістичним і піднімає український дух на своїй зросійщеній, пошматованій вибухами, малій батьківщині, мабуть, навіть не задумується над тим, що також робить подвиг.
ДИПЛОМ ВІД «ВОЛИНІ-НОВОЇ» ПОЇХАВ У ВОЛНОВАХУ Програма фестивалю була надзвичайно насиченою: екскурсія «Стежками древнього Лучеська», до Музею Волинської ікони, до Колодяжненського літературно–меморіального музею Лесі Українки, участь у святкових заходах, зустрічі з відомими людьми, зокрема з письменником Володимиром Лисом, головою Української секції CIOFF, заслуженим діячем культури України Юрієм Войнаровським, спілкування у майстер–класах від волинських журналістів. Під час урочистого закриття фестивалю переможці у різних номінаціях отримали дипломи та подарунки (кошти, як і на поїздку до Колодяжного, виділила Луцька міська рада). Своїх переможців визначили й окремі видання. Редакція «Волинь–нова» встановила три нагороди. Один диплом і бібліотечку повезла на захід, на Галичину, команда газети «Ватра», другий комплект відправлено на схід, на Донеччину, редакції «РВС», а третій отримала старшокласниця Луцької гімназії № 4 Тетяна Бокотюк, яка пише і серйозні журналістські матеріали, і поезію.
