Суботній ранок. Миколаєві санчатка давно описали останнє коло над напівсонними оселями і рушили на спочинок. До наступного року...
Суботній ранок. Миколаєві санчатка давно описали останнє коло над напівсонними оселями і рушили на спочинок. До наступного року Усі пакуночки–подаруночки уже розібрані. У хаті ― запах цукерок, мандаринів і пиріжків з вишнею та корицею. П’ю каву і посміхаюсь від думки, що мені, мамі трьох дітлахів, ще й самій хотілося б якогось маленького дива… У звичну пору виходжу на вулицю гукнути «добридень» сусідам і встигнути першою вхопити свіженький випуск «Волині». Ще здалеку помічаю щось кольорове і незвичне у скриньці… Отакої!!! Ось і мій сюрприз ― «миколайчик» від улюбленої газети ― «Читанка для всіх»! На душі стає тепло і по–дитячому святечно й радісно. Дякую тобі, дорога газето, за спецвипуск! Твоя «Читанка» сьогодні порадувала усіх: від найменших до найстарших шанувальників. Тож творцям бажаю казки ―гарної, зі щасливим кінцем. А ще краще ― безкінечної. І здоров’я, і нових звершень, і радості у кожен дім. Зі святом, «Волинь»! СПАСИБІ ЗА ЧАСТОЧКУ ДИВА!!!
