ПІСНЯ «ВОЛИНЬ МОЯ» СТАЛА КОЛИСКОЮ ФЕСТИВАЛЮ НА РІВНЕНЩИНІ
Мистецький форум «Поліський краю дорогий…» всьоме відбувся у селі Горбаків Гощанського району...
Мистецький форум «Поліський краю дорогий…», названий рядком найвідомішого твору Степана Кривенького, всьоме відбувся у селі Горбаків Гощанського району. Волинську область у ньому представляв народний аматорський хор «Освітянка»
Леся ВЛАШИНЕЦЬ
-Майже всі 40 колективів і солістів зареєстрували до виконання по дві пісні, більше десятка повідомили про своє бажання виступити, як мовиться, в останні хвилини. Нікому не відмовили і всі приїхали, тож співатимемо з ранку до вечора, — із приязною усмішкою розповідав Володимир Клим’юк, керівник навчально–методичного центру естетичного виховання учнів професійно–технічних навчальних закладів у Рівненській області та ініціатор фестивалю. Натхнення організувати пісенне дійство Володимиру Миколайовичу додала підтримка Рівненської обласної профспілки працівників освіти і культури та ТзОВ «Сільськогосподарське товариство імені Воловікова».
…Пригадую, як у 2009 році у Горбаків уперше їхала ще з мамою Марією (на жаль, батьки вже покійні обоє). Були приємно здивовані сміливістю Володимира Клим’юка окрилити цей мистецький зліт рядком із пісні «Волинь моя», його пропозицією виконувати твори найдорожчої нам людини, а не місцевого автора.
— Гарна пісня ріднить людей духовно, торкаючись струн душі, вона навчає берегти наші спільні цінності, а я — уродженець селища Мар’янівка Горохівського району, виріс на піснях Степана Кривенького. Коли став працювати на Рівненщині, то всім розповідав про це і наспівував улюблені мотиви, — пояснив тоді нам Володимир Миколайович і з великою повагою розповів про творчість самодіяльних композиторів рівненської землі.
«Браво, Рівненщина!» — обмінюючись уперше короваями на сцені у Горбакові, мовили наймилозвучніші колективи Горохівщини — народний аматорський хор «Хлібодар», виплеканий батьковою любов’ю до людей, музики і Волині, та народний аматорський хор «Освітянка». Керівником обох цих пісенних родин тепер є Володимир Онищук. Саме вони тоді виспівали гран–прі і перше місце конкурсу. У різні роки його учасником і переможцем був дует із Горохівщини у складі Миколи Гриба та Олександра Шепшелея, які й досі називають Степана Кривенького своїм незабутнім Другом та Учителем.
Цьогорічний фестиваль «Поліський краю дорогий…» для «Освітянки» був уже третім.
— Їдемо не за славою чи визнанням, не за місцями чи подарунками, а з вдячністю рівненчанам за повагу до нашого земляка. Маємо за честь мовити добрі слова особисто Володимиру Клим’юку, — казала перед дорогою, неблизькою і недешевою як для колективу районного рівня, його душа — голова районної організації профспілки працівників освіти і науки Євгенія Карп’як.
Щойно вирушили з рідного міста, як салон із майже п’ятьма десятками учасників забажав… репетиції. Не тому, що вона була потрібною. Дорога для «Освітянки» — ще одна нагода чи привід поспівати. Ці педагоги за покликанням уже не уявляють себе без хору. До слова, такого колективу не має жодна районна профспілкова організація України. Його називали взірцем сценічної культури і музичної досконалості вдячні слухачі не лише в різних куточках нашої держави, а й у сусідній Польщі.
«Освітянка» — це майже 70 учителів, закоханих у пісню, які щочетверга з різних населених пунктів району за будь–якої погоди поспішають на репетиції. Ці люди мають чудові голоси й щирі серця, вміють віртуозно грати на музичних інструментах і неабияк танцювати. Вони інтелігентні, доброзичливі і неймовірно дорожать іміджем «Освітянки», тож і на репетиціях, і на концертах неодмінно прислухаються до порад Євгенії Карп’як, Володимира Онищука, керівників оркестру Ігоря Каська і танцювальної групи Василя Юрчука.
На фестиваль їхали з піснями Степана Кривенького, з музично–хореографічною композицією «Волинянка» за творами сучасних авторів та народними мотивами, а ще — співанкою для волинського Піснедара. Її слова написала учитель ЗОШ І–ІІІ ступеня селища Сенкевичівка Тамара Мазурок, музику — вчитель НВК «ЗОШ І–ІІІ ступеня — гімназія» Горохова Ігор Касько. Скорбота, шана, любов і пам’ять зоріли в кожному слові й акорді «Посвяти», яка вперше прозвучала на Рівненщині:
На землі вже не стріти Тебе,
В небі Ангел самотньо літає,
Заповів Ти Волині себе
І душа Твоя тут спочиває.
Ідуть роки у забуття,
Пісні звучать у світі нові,
Та в них живе душа Твоя,
Як дар синівської любові.
Усі разом стоячи співали улюблену «Волинь моя». Під гучні оплески Володимир Клим’юк дарував Євгенії Карп’як символи фестивалю «Поліський краю дорогий...», а глядачі — гучні овації і багатоголосе «браво»! Чудовим сюрпризом для митців Рівненщини стала «Читанка» від обласної незалежної громадсько-політичної газети «Волинь–нова», яка перші сторінки присвятила Степанові Кривенькому.
Організатори сподіваються, що на наступний фестиваль вшанувати рівненських і волинських композиторів та поетів приїде більше наших земляків. Мають гарну пропозицію проводити його почергово на Рівненщині й Волині.
На фото: Народний аматорський хор «Освітянка» став лідером глядацьких симпатій у сусідній області.
Фото Лесі ВЛАШИНЕЦЬ.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ
-Майже всі 40 колективів і солістів зареєстрували до виконання по дві пісні, більше десятка повідомили про своє бажання виступити, як мовиться, в останні хвилини. Нікому не відмовили і всі приїхали, тож співатимемо з ранку до вечора, — із приязною усмішкою розповідав Володимир Клим’юк, керівник навчально–методичного центру естетичного виховання учнів професійно–технічних навчальних закладів у Рівненській області та ініціатор фестивалю. Натхнення організувати пісенне дійство Володимиру Миколайовичу додала підтримка Рівненської обласної профспілки працівників освіти і культури та ТзОВ «Сільськогосподарське товариство імені Воловікова».
…Пригадую, як у 2009 році у Горбаків уперше їхала ще з мамою Марією (на жаль, батьки вже покійні обоє). Були приємно здивовані сміливістю Володимира Клим’юка окрилити цей мистецький зліт рядком із пісні «Волинь моя», його пропозицією виконувати твори найдорожчої нам людини, а не місцевого автора.
— Гарна пісня ріднить людей духовно, торкаючись струн душі, вона навчає берегти наші спільні цінності, а я — уродженець селища Мар’янівка Горохівського району, виріс на піснях Степана Кривенького. Коли став працювати на Рівненщині, то всім розповідав про це і наспівував улюблені мотиви, — пояснив тоді нам Володимир Миколайович і з великою повагою розповів про творчість самодіяльних композиторів рівненської землі.
«Браво, Рівненщина!» — обмінюючись уперше короваями на сцені у Горбакові, мовили наймилозвучніші колективи Горохівщини — народний аматорський хор «Хлібодар», виплеканий батьковою любов’ю до людей, музики і Волині, та народний аматорський хор «Освітянка». Керівником обох цих пісенних родин тепер є Володимир Онищук. Саме вони тоді виспівали гран–прі і перше місце конкурсу. У різні роки його учасником і переможцем був дует із Горохівщини у складі Миколи Гриба та Олександра Шепшелея, які й досі називають Степана Кривенького своїм незабутнім Другом та Учителем.
Цьогорічний фестиваль «Поліський краю дорогий…» для «Освітянки» був уже третім.
— Їдемо не за славою чи визнанням, не за місцями чи подарунками, а з вдячністю рівненчанам за повагу до нашого земляка. Маємо за честь мовити добрі слова особисто Володимиру Клим’юку, — казала перед дорогою, неблизькою і недешевою як для колективу районного рівня, його душа — голова районної організації профспілки працівників освіти і науки Євгенія Карп’як.
Щойно вирушили з рідного міста, як салон із майже п’ятьма десятками учасників забажав… репетиції. Не тому, що вона була потрібною. Дорога для «Освітянки» — ще одна нагода чи привід поспівати. Ці педагоги за покликанням уже не уявляють себе без хору. До слова, такого колективу не має жодна районна профспілкова організація України. Його називали взірцем сценічної культури і музичної досконалості вдячні слухачі не лише в різних куточках нашої держави, а й у сусідній Польщі.
«Освітянка» — це майже 70 учителів, закоханих у пісню, які щочетверга з різних населених пунктів району за будь–якої погоди поспішають на репетиції. Ці люди мають чудові голоси й щирі серця, вміють віртуозно грати на музичних інструментах і неабияк танцювати. Вони інтелігентні, доброзичливі і неймовірно дорожать іміджем «Освітянки», тож і на репетиціях, і на концертах неодмінно прислухаються до порад Євгенії Карп’як, Володимира Онищука, керівників оркестру Ігоря Каська і танцювальної групи Василя Юрчука.
На фестиваль їхали з піснями Степана Кривенького, з музично–хореографічною композицією «Волинянка» за творами сучасних авторів та народними мотивами, а ще — співанкою для волинського Піснедара. Її слова написала учитель ЗОШ І–ІІІ ступеня селища Сенкевичівка Тамара Мазурок, музику — вчитель НВК «ЗОШ І–ІІІ ступеня — гімназія» Горохова Ігор Касько. Скорбота, шана, любов і пам’ять зоріли в кожному слові й акорді «Посвяти», яка вперше прозвучала на Рівненщині:
На землі вже не стріти Тебе,
В небі Ангел самотньо літає,
Заповів Ти Волині себе
І душа Твоя тут спочиває.
Ідуть роки у забуття,
Пісні звучать у світі нові,
Та в них живе душа Твоя,
Як дар синівської любові.
Усі разом стоячи співали улюблену «Волинь моя». Під гучні оплески Володимир Клим’юк дарував Євгенії Карп’як символи фестивалю «Поліський краю дорогий...», а глядачі — гучні овації і багатоголосе «браво»! Чудовим сюрпризом для митців Рівненщини стала «Читанка» від обласної незалежної громадсько-політичної газети «Волинь–нова», яка перші сторінки присвятила Степанові Кривенькому.
Організатори сподіваються, що на наступний фестиваль вшанувати рівненських і волинських композиторів та поетів приїде більше наших земляків. Мають гарну пропозицію проводити його почергово на Рівненщині й Волині.
На фото: Народний аматорський хор «Освітянка» став лідером глядацьких симпатій у сусідній області.
Фото Лесі ВЛАШИНЕЦЬ.