Господь забрав одного із найстаріших волинських священиків

Отця Олександра, повідомляє прес-служба волинської єпархії УПЦ МП, називали «родовим батюшкою», бо похрестив, повінчав, відспівав не одну родину у Горохові  та його околицях.  За життя він мав зошит з іменами жертводавців, які офірували на Божі храми, і  молився  за них.

Він ніколи не ремствував на життя, сказавши торік в інтерв ю  газеті «Дзвони Волині»: «Я все життя живу, знаючи, що я завжди – перед очима Божими. Бог усе бачить. Усе. У Бога все записано про нас. Своїм парафіянам завжди кажу одне: треба нам мати віру і молитися. Молитися за себе, своїх рідних, близьких, за рід людський, за Україну, рідну землю… А Бог управить, як нам далі жити».