Воду на освячення набирали із джерела Святого Андрія Первозваного

Сергій НАУМУК

…Село Троянівка, здавалося, принишкло під важким похмурим небом. Та настрій у людей протилежний – Водохреще. Після служби та освячення води біля храму деякі господині поспішають додому. Помічаю, що кожна посудина з життєдайною водою (чи то дзбанок, чи пляшка) з яскравою стрічкою, зав’язаною на бантик. Як потім пояснив троянівський сільський голова Микола Ясюк, це давня традиція: прикрашати посуд, з яким ідуть по свячену воду.

Для освячення набрали води з джерела святого Андрія Первозваного. За кілометр від крайньої хати на горі Бандзириха колись було село. Від нього залишилася тільки стара криниця.

– Вона розташована на горбаку, але завжди була з водою. Минулого року ми вирішили розчистити її, зробили стік, на Андрія отець Георгій освятив джерело. Вода там дуже чиста і за показниками якісна. Стік невеликий, але на Водохреще ми спеціально набрали її і привезли для освячення, – розповідає Микола Андрійович.

Хресний хід від храму до водойми.

Частина вірян на чолі з настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці отцем Георгієм із корогвами рушають хресним ходом. Минають центральну вулицю села і повертають до Будинку фольклору та обрядових подій. Біля нього облаштовано два басейни, які наповнюють водою зі ставка, що розташований обіч. У резервуар веде дерев’яна драбина, а навколо зроблено дерев’яний поміст. На льоду ставка звечора вирубали хрест. Вода за ніч затягнулася тонким льодком.

Отець Георгій освятив воду в басейні та ставку.

Отець Георгій освячує воду спочатку в басейні, потім у ставку. Благословляючи присутніх, каже: «Прикладайтеся до хреста і можна приймати купіль». Парафіяни трохи загаялися. Але ось і перший сміливець: чоловік під підбадьорливі вигуки хреститься і тричі занурюється у крижану воду. За ним потроху наважуються й інші.

– Уже лід розтопили, тепер тепліше буде купатися, – жартують присутні.

Є задум збудувати популярні бджолині хатинки для апітерапії та будиночки для відпочинку гостей.

Ну і ми теж не відстаємо: звичай є звичай. У Троянівці на Водохреще немає масового купання, але місцеві жителі прибувають сюди протягом цілого дня.

– Торік я прийшла собі об 11-й годині вечора, коли вже нікого не було, – розповідає одна жінка.

За словами Миколи Ясюка, минулого року купіль прийняли близько 150 односельчан. Та й цього разу десь за годину зо 30 людей виявили бажання зануритися в освячену воду. Не бракувало серед них і дітей. Щойно ми переодяглися і виходимо надвір, як нам назустріч тупцяють два хлопчаки років 10 – 12 з рушниками на плечах. Потім бачили двох геть дрібних дівчаток, які теж не злякалися морозу (а їхні батьки не побоялися купати малих). Купіль приймали і молоді, й літні. Очільник громади, який спочатку ще морально не приготувався, врешті теж наважився зануритися у холодну, але цілющу воду. Було зручно, що в Будинку фольклору та обрядових подій облаштували дві теплі роздягальні. Тут же охочі могли почастуватися борщем, пирогами, дерунами та узваром. Їх готували члени народного аматорського фольклорного колективу «Гуляночка», працівники сільради та громадські активісти. За невелику плату автентичні страви могли придбати всі охочі.

Першого купальника вітали, підбадьорюючи вигуками.

Це лише одна з цікавинок, якими славна Троянівка. Туристичний маршрут «Мандрівка Поліссям, де Стохід і пісня» потроху розвивається.

– Маневицька районна рада прийняла Програму розвитку туризму та рекреації у краї на 2017–2019 роки, – розповідає про плани Микола Ясюк, – у рамках якої на 2017 рік заплановано купівлю байдарок на суму 105 тисяч гривень (70 тисяч – з районного бюджету, 35 – з місцевого). 450 тисяч передбачено на облаштування номерів для проживання туристів на другому поверсі у Будинку фольклору та обрядових подій.

Маленькими жовтогарячими сонечками сяяли у руках голови свіжоспечені пироги.

Окрім того, є задум збудувати популярні бджолині хатинки для апітерапії та будиночки для відпочинку гостей. Загалом словом, планів чимало. Про це свідчить і те, що у вже згаданій програмі Троянівська сільська рада задіяна для реалізації аж п’яти пріоритетних завдань, хоча більшість громад не згадані зовсім. Одним словом, Троянівка прагне стати меккою туризму на Маневиччині.

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.