Не стало волинського науковця Романа Арцишевського

Вчора вечері помер великий український науковець, філософ, завідувач нашої кафедри Роман Антонович Арцишевський. Це велика втрата для нас усіх! Щирі співчуття рідним та близьким!
Вічна пам'ять!,- зазначили на сторнці у "Фейсбуці" кафедра релігієзнавства Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 

Арцишевський Роман Антонович – доктор філософських наук (1988), професор (1989), член-кореспондент Академії педагогічних наук України (1994), академік Міжнародної академії педагогічних і соціальних наук (2002), заслужений діяч науки і техніки України (2008). За досягнення у науково-педагогічній діяльності  нагороджений нагрудними знаками і  медалями «А. С.Макаренка» (1991), “Відмінник освіти України” (1996), «Заслужений професор ВДУ» (2005), «Ушинський К. Д.» (2006), «Василь Сухомлинський» (2008),  «Золотий нагрудний знак ім. Лесі Українки» (2010), «Почесна відзнака другого ступеня Української Ради Миру» (2011), «Григорій Сковорода» (2011).

Народився 9.07.1946 р. у м. Ківерці Волинської області. Навчався у 1964 - 1969 роках на факультеті журналістики Московського державного університету  ім. М. В. Ломоносова. З 1969 по 1979 рік працював журналістом, викладачем філософії, соціологом, старшим редактором групи з проблем підручника головної редакції видавництва “Просвещение” у Москві. У 1979 р. захистив у Московському державному педагогічному інституті ім. В.І.Леніна кандидатську дисертацію з філософії на тему “Світогляд у структурі суспільної свідомості”.

На початку 90-х років Р. А. Арцишевським була розроблена концепція і створена науково-педагогічна школа світоглядної освіти молоді, яка отримала визнання і має своїх послідовників не тільки в Україні, а й за кордоном.

З 1979 р. працював у Луцьку.  Розробив і читав курси з філософської пропедевтики, філософії (для аспірантів), філософської антропології, соціальної філософії, методики викладання філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін, спецкурси «Філософія життя (основи віталогії») і «Філософія сучасної освіти».

На початку 90-х років Р. А. Арцишевським була розроблена концепція і створена науково-педагогічна школа світоглядної освіти молоді, яка отримала визнання і має своїх послідовників не тільки в Україні, а й за кордоном. Розробляв проблеми визначення базового змісту шкільної суспільствознавчої освіти, а також проблеми філософії людини і теоретичні проблеми шкільного підручника. Очолював здійснювані науковцями науково-методичного центру світоглядної освіти Інституту соціальних наук  на замовлення Міністерства освіти і науки України і АПН України дослідження науково-методологічних і методичних проблем удосконалення змісту шкільної освіти та підготовки викладачів  соціальних наук.      В галузі філософії основними напрямами його наукових досліджень була проблеми світоглядної культури, суспільної свідомості та самосвідомості, філософської антропології тощо. Зокрема в останній з них ним вперше було запропоноване створення філософського вчення про життя людини - віталогії (див.: Науковий вісник ВДУ: Філософські науки. - 1999. - № 11. - С. 28 - 32).

Був головним редактором серії “Філософські науки” наукового вісника ВНУ ім. Лесі Українки, членом редколегій філософських і педагогічних часописів Києва, Львова, Івано-Франківська, Ялти, Луцька, членом міжнародного кураторіуму Всеукраїнського  конкурсу учнівських робіт “Слідами історії»; брав активну участь у підготовці наукових кадрів у галузі філософії та педагогіки (під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій, керує науковою роботою 5 аспірантів і 1 докторанта); очолював Волинське відділення Ради миру та Волинське відділення Української асоціації В. О. Сухомлинського; підтримував зв’язки з науковцями із зарубіжних країн.

Автор біля 200 наукових праць, в тому числі:  6 монографії,  більше 30 підручників і посібників, 5 з яких у 1996 р. стали переможцями Міжнародного конкурсу “Трансформація гуманітарної освіти в Україні” і були визнані кращими серед аналогічних підручників, виданих на пострадянському просторі, Інститутом навчальної книги імені Георга Еккерта (Німеччина, Брауншвейг), десятки статей.

Це велика і непоправна втрата для науки.