В Олиці серед сміття знайшли скарби

Сергій НАУМУК

Традиційно на початку року у Волинському краєзнавчому музеї представляють найцікавіші археологічні знахідки минулого року. У принципі, волинські музейники щоразу мають чим похвалитися. Проте тепер було представлено знахідки, яким просто немає ціни. Але про все по-порядку.

Попри запевнення, що всі дослідження рівноцінні і виокремити якесь із них буде неправильно, ми все таки змогли розкрутити науковців на оцінку досліджень.

Отож, до вашої уваги Топ-3 знахідок волинських археологів у 2016 році.

1 місце. Дослідження в Олиці.
Знайдено єдині оригінальні зображення засновників костелу на металі.

2 місце. Розкопки у Дубищі.
Локалізовано середньовічний Введенський монастир.

3 місце. Дослідження у Буянах.
Знайдено і описано давньоруське городище, яке доти не було описане у фаховій літературі.

А тепер про все докладніше.

Серед хламу науковці виявили речі, які мають загальноєвропейське історичне та мистецьке значення! Це не перебільшення, бо йдеться про скульптурні натрунні портрети засновників костелу — Альбрехта Станіслава Радзивіла та його дружини Кристини Анни Любомирської

Олика
Сюжет цілком надається для пригодницького фільму. Отож, волинські археологи на прохання настоятеля Свято-Троїцького костелу селища отця Юрія досліджували крипти (тобто, підземелля) храму. Як розповів завідувач відділу давньої історії ВКМ Михайло Вашета, оскільки повноцінні розкопки там провести було важко, то вирішили обмежитися прибиранням сміття.

Серед хламу науковці виявили речі, які мають загальноєвропейське історичне та мистецьке значення! Це не перебільшення, бо йдеться про скульптурні натрунні портрети засновників костелу — Альбрехта Станіслава Радзивіла та його дружини Кристини Анни Любомирської та про орла з гербом Альбрехта Станіслава. Колись ці вироби прикрашали домовини магната та його дружини (скажімо, орел розміщувався на одній з шести ніжок труни). У першій половині ХХ століття ні домовин, ні останків вже не було, а срібні пластини із зображенням фундаторів костелу висіли на стінах. Вочевидь, з приходом радянських військ хтось з церковників заховав вироби у крипті, де вони щасливо долежали до нашого часу.

Альбрехт Станіслав був канцлером Великого князівства Литовського, одним з чільних державних діячів XVII століття. Окрім іншого він відомий і тим, що залишив після себе об’ємний щоденник, який вів багато років поспіль.

І от археологи знайшли посмертний скульптурний портрет цієї людини. Досі було мало знайдено портретів саме у металі. Науковці сходяться на думці, що княжна Любомирська, яка “шанувала чоловіка” і тому замовила його портрет якомусь хорошому майстру. Адже зображення на срібній пластині один в один схоже на відомий портрет Альбрехта Станіслава 1640-х років роботи придворного художника польського короля Владислава IV — голландця Пітера Данкерса де Рея.

Натомість портрет його дружини виконаний у простішій манері. І хто зна чи можна говорити про портретну схожість. Михайло Вашета зазначив, що обидва портрети можна дуже точно датувати, що рідкість для археології: Альбрет Станіслав помер у 1656 році, а Кристина Анна у 1667 році.

Науковці відзначають чудову збереженість предметів. Проте нинішнього вигляду вироби набули лише після втручання співробітника Рівненського краєзнавчого музею Олексія Войтюка, який реставрував їх. Він розповів, що пластини почищені тільки хімічним способом. Жодного механічного втручання, за винятком виправлення деформацій.

Наразі ці знахідки лише починають входити в науковий обіг і ще не оцінені належним чином.

Директор ВКМ Анатолій Силюк звернув увагу, що треба говорити про музеєфікацію Олики. Адже це справжня історична перлина, що має великий туристичний потенціал.

— Речі, які тут представлені, дадуть можливості серйозно поставити проблему музеєфікації культурних об’єктів Олики. Думаю, що віднайдення артефактів, пов’язаних із родом Радзивілів дасть новий новий поштовх для досліджень. Волинські землі ще мають чимало скарбів, які повинні служити культурі України, — сказав він.

 

Дубище

Біля селища Дубище Рожищенського району було локалізовано Введенський монастир XIV століття. пам’ятка сильно поруйнована сучасними сміттєвими ямами. Археологи знайшли кілька динаріїв Вітовта. Крім великого князя литовського монету використовував ще якийсь правитель, адже на ній є надкарбування. Динарій Вітовта вперше потрапив у фонди ВКМ,

Науковці знайшли господарську споруду — кузню. Там виявлено чимало інструментів та металевих виробів. Цікавим є й бронзовий писачок довжиною 1,5 сантиметра для виготовлення писанок. Це один з найдавніших писачків на Волині.

 

Буяни

Молодший науковий співробітник ВКМ Тарас Верба розповів, що було знайдено пагорб у верхній течії річки Серни, обсаджений по периметру тополями. Спочатку на нього не надто звернули уваги, але потім виявили, що це давньоруське городище. Пізніше там стояв католицький храм, поруч з яким було середньовічне кладовище. Знайдено один кістяк, на фаланзі пальця якого був бронзовий перстень XVII століття. Також знайдено монету — ризький солід Густафа Адольфа. Городище відоме ще й тим, що у 1930-х роках його обсадив тополями відомий волинський краєзнавець, громадський діяч Микола Куделя.

Інтерес до знахідок величезний.

 

Тарас Верба розповів про дослідження у Буянах.

 

Директор ВКМ Анатолій Силюк вважає, що виявлення артефактів дасть поштовх новим дослідженням.

 

Михайло Вашета розповів про знахідки в Олиці.

 

Без умілих рук реставратора Олексія Войтюка вироби не отримали б нового життя.

 

Посмертний портрет Кристини Анни Любомирської.

 

Орел з гербом прикрашав ніжку домовини.

 

Перлина музейної презентації - потрет канцлера Великого князівства Литовського Альбрехта Станіслава Радзивіла.

Фото Сергія НАУМУКА.