Хто був ближче до передової — тому краща земля?

Сергій НАУМУК

Любешівська селищна рада задовольнила 29 заяв учасників АТО та учасників бойових дій про виділення землі. Проте список щасливчиків на офіційному сайті виставили не одразу.
5 жовтня минулого року 15 заявників запросили взяти участь у жеребкуванні (з’явилося лише 13). Атовці здивувалися, чому їх так мало прийшло. Сергій Клямар запитав селищного голову Василя Корця, чи надають землю решті, на що отримав заперечну відповідь. Потягнули жеребки, де чия ділянка буде, і поїхали дивитися на місце. Та вже надвечір того ж дня хлопці довідалися, що частина атовців оглядає землю на іншому масиві.

На першому масиві вже можна будуватися. На другому — треба вкласти 80—100 тисяч, аби довести все до ладу.

— Ми попросили список тих, кому надали ділянки. На це нам у селищній раді сказали, що заважаємо працювати, викликали дільничного, який попросив нас вийти. Накричали. Сказали, що список виставлять на сайті. Це було у п’ятницю. А в понеділок ми знову прийшли в раду. Врешті 10 жовтня з’явився список, де було 28 чоловік. Зі слів депутатів, виділяли 27 ділянок для учасників АТО і для двох інвалідів війни. Коли список вивісили на сайті, то там було 28 чоловік — 25 атовців, два інваліди і афганець. На першому масиві вже можна будуватися. На другому — треба вкласти 80—100 тисяч, аби довести все до ладу, — каже Олександр Ковалишин (учасник бойових дій, який теж отримав ділянку).

— 14 жовтня на зборах я запитав голову, чому нас так поділили. Він відповів: ми повважали, що певна категорія (ті, хто отримав ділянки на першому масиві) краще воювала. Як визначали? — розповідає Сергій Клямар. — Сказали, будемо посилати запити у військові частини про успішність ведення дій. Не знаю: може рахуватимуть, скільки куль над ким пролетіло…
— Я написав заяву на ділянку ще у 2013 році. Мені відповіли, що такої можливості немає. Куди тільки не звертався. Може, чекати, поки Третя світова почнеться, щоб мені її виділили? — емоційно додає учасник бойових дій Анатолій Рипіч. — Хай би решта тягнули з нами жеребки на те болото.
Претензії частини атовців, які отримали ділянки, зводяться до непрозорого розподілу. Мовляв, їх поділили на чорних і білих. Якби землю роздавали прозоро, не було б жодних заперечень. А так частина отримала її у кращому місці, а решта — в гіршому. Заявники вказують, що згідно з положенням, прийнятим сесією Любешівської селищної ради 29 січня 2016 року, ділянки повинні надавати за датою рішення виконкому та в порядку черговості заяв. «Так як земельні ділянки пронумеровані на мапі Любешова, тому вони повинні бути розподілені в номерному порядку згідно з чергою. При такому розподілі права заявників не буде порушено та унеможливлюється корупційна діяльність чиновницького апарату», — йдеться у позовній заяві.
Масиви дійсно нерівноцінні: один розташований близько від дороги, поруч інфраструктура. Інший — суцільні чагарники та ями (вочевидь, тут вибирали грунт). Не бракує поруч і самовільних смітників. Атовці кажуть, що у цьому місці навіть закопували тушки паців під час минулорічного спалаху африканської чуми свиней у Любешові.

Думаємо, дві ділянки готували комусь під маркою атовців. Але коли ми підняли шум, цих людей викреслили зі списку.

— Селищна рада оприлюднює різні списки. В ОДА подали 28 чоловік, у поліцію — вже 29. Як через місяць після сесії може з'явитися чиєсь прізвище у списку? Думаємо, дві ділянки готували комусь під маркою атовців. Але коли ми підняли шум, цих людей викреслили зі списку. Ділянки є різні — від 10 до 15 сотих. Я сперечався з селищним головою — мені нарізали 10 сотих у найгіршому місці. У мене мав бути №6, а вийшов №2. Нам тепер твердять, що жеребкування не було, але ж це факт. Ми хочемо через суд скасувати такий розподіл, — каже Олександр Ковалишин.

Натомість любешівський селищний голова переконаний, що зроблено все за законом і по справедливості.
— Учасникам АТО та бойових дій було виділено 29 ділянок у різних масивах. Пропонували тягнути жеребки, щоб усі були в однакових умовах, але земельна комісія не погодилася, і надійшла пропозиція вивчити соціальний стан атовців. Бо хтось воював 1,5 року, хтось — сирота, є офіцер, який служив у Сімферополі, покинув там усе і досі служить у ЗСУ, у декого три сім’ї в хаті, дехто вже побудувався, але все одно має право на ділянку, — розповів Василь Корець. — Офіцеру і лікарю–добровольцю дали ділянки на центральній вулиці. Решті 15 чоловікам теж виділили хороші місця — над річкою. Це ті, хто був у відрядженні в зоні АТО по 1—2 місяці, по півроку: службовці ДПСУ, СБУ, ДСНС, поліцейські. Ще 3 чоловіка — учасники бойових дій. Вважаю, що комісія вирішила справедливо. На сесії проголосували за це. Всі заявники отримали ділянки, тільки в різних місцях. Бо хто стояв на передовій і нюхав порох, той більше пережив, аніж той, хто служив при штабах. Ми це знаємо. Те, що стверджують, нібито я проводив жеребкування, то цього не було, можу навіть поклястися. Ми зібрали 15 чоловік і я запитав, як будемо ділити номери на масиві: в порядку надходження заяв чи потягнемо жеребки. Вони захотіли жеребки. Землю виділяли тільки любешівцям, але включили родину загиблого Героя України із Залізниці. Перед сесією ця сім’я просила перенести виділення ділянки на пізніше, але наш юрист заперечив, оскільки немає письмової заяви про відмову.
Василь Корець повідомив також, що всього задоволено близько 100 заяв учасників АТО про виділення ділянок. Спочатку їх надавали всім жителям району цієї категорії, а коли вільної землі не стало, то почали розглядати заяви лише любешівців. І, як виняток, надали землю родині загиблого Героя України Івана Пасевича із Залізниці. Надійшло ще 34 заяви, але вони не задоволені.
Проте громадські активісти озвучують інші цифри.
— Понад 90 заяв учасників АТО про виділення ділянок не задоволено. Йдеться про жителів сіл району. Заяви ж власне любешівців отримали позитивну відповідь, — повідомив голова Спілки воїнів АТО Любешівщини Юрій Фесик.
На початку грудня ГО «Майдан Любешів» запрошувала обговорити це питання очільників райдержадміністрації, райради та селищного голову. Почали розсилати воїнам «листи щастя» про те, що землі вже немає, — розповів керівник цієї громадської організації Олексій Приходько. — Ми просили створити комісію для перевірки виділення та використання ділянок. Бо вже є ділянки, на яких виріс ліс і які використовують не за призначенням. Питання давно мали вирішити спільно очільники райдержадміністрації, райради та селищний голова.

Другий масив — хащі і смітники.