Тараса Шевченка отруїли азотною кислотою?

9 березня (за старим стилем 25 лютого) 1814 року в селі Моринцях, що на Звенигородщині, народився Тарас у греко-католицькій родині стельмаха Григорія та Катерини Шевченків.

Після повернення із заслання Тарасу Григоровичу навмисно у Петербурзькій академії мистецтв доручили робити гравюри в техніці офорту. Виконується на мідній дошці, яка попередньо обробляється лаком й зчищається азотною кислотою.

10 березня 1861 року у столиці імперії Кобзар покинув цей світ. Відомий шевченкознавець  Дмитро Степовик  наполягає на тому, що Тараса Шевченка знищили московити за допомогою азотної кислоти, пише Високий замок. Зокрема, після повернення із заслання Тарасу Григоровичу навмисно у Петербурзькій академії мистецтв доручили робити гравюри в техніці офорту. Виконується на мідній дошці, яка попередньо обробляється лаком й зчищається азотною кислотою. Це й стало  причиною отруєння.  Тіло Тараса Шевченка обстежували німецькі лікарі і виявили ушкодження легенів.

З 1917 року глибоко віруючого Тараса Шевченка намагалися видавати за безбожника. Багато хто повірив. Та дослідження,  причому найновіші, здійснені самими священиками, зокрема отцем Михайлом Пастухом із Духовної семінарії ім. патріарха Йосифа Сліпого, заперечують це.

Умираючи, Григорій Шевченко говорив: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою; з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; про його спадщина по мені або нічого не значитиме, або нічого не поможе».