Волинянина не здолав велет Піддубний

Про нього ширилася гучна слава у 90-х роках ХІХ і на початку ХХ століть. Звали його хрещеним батьком Івана Піддубного – тоді найсильнішої людини світу. Та у двобої з волинянином Янковським сили Піддубному забракло.

Іван Піддубний і Петро Янковський.

 

А було це влітку 1897 року в місті Феодосії. Там зібралися всі європейські борці–богатирі. Поєдинки були дуже напружені. Здавалося, на світі нема атлета, здатного протистояти Івану Піддубному. Але волинянина Петра Янковського він, як не намагався, не міг подужати. Сили були рівні. Наш земляк єдиний вистояв проти нездоланного.

Здавалося, на світі нема атлета, здатного протистояти Івану Піддубному. Але волинянина Петра Янковського він, як не намагався, не міг подужати.

Волинський богатир народився 5 травня 1861 року у збіднілій дворянській родині на хутірці Юзефін – це частина села Городок тоді Луцького повіту. У 23 роки Петро Янковський став солдатом лейб-гвардії Уланського полку у Варшаві, яка тоді була частиною Російської імперії. Після армії пішов працювати у цирк.

Справжню школу майстерності Янковський пройшов у Петербурзі, в атлетичному закладі Краєвського. Тут він встановив своєрідний рекорд: сидячи на підлозі, підняв на долоні правої руки трипудову гирю. Цього нікому іншому не вдалося повторити. За це досягнення Янковського було нагороджено великою срібною медаллю. Його борцівська кар’єра увінчана не десятками, а сотнями блискучих перемог над найбільшими богатирями Росії, Європи, Азії. Він виступав на аренах Петербурга, Москви, Новгорода, Криму. У тодішній пресі повідомляли, що саме він, Петро Янковський, на нижньогородській арені поклав на лопатки німецького атлета Фосса, який до того вважався непереможним.

У 1918 – 1927 роках він був організатором грандіозних чемпіонатів із боротьби в кількох містах Росії. Спроба повернутися в село Городок не вдалася, бо це було вже закордоння. Не стало Янковського 20 березня 1932 року.