ЯК ЗАХИСТИТИ ПЕЧІНКУ

Репортаж із гепатоцентру, який діє в обласній інфекційній лікарні
- Знайомі дивуються, довідавшись, що мушу лікуватися, викидати на ліки такі великі гроші. Мені самому тяжко було повірити, що я важко хворий, нічого ж не болить, — розповідав один з пацієнтів, молодий чоловік, справді, з вигляду здоров’як.
— У цьому й небезпека, підступність гепатиту С, який не випадково називають “лагідним вбивцею”. Гостра фаза захворювання може протікати під маскою застуди, радикуліту чи кишкової інфекції. Потім йде тривалий період прихованої фази захворювання, а через якийсь час дає про себе знати хронічний гепатит, цироз печінки. Діагностувати гепатит С медики навчились менше десятка літ тому, вакцини проти нього не існує, та й обізнаність людей недостатня, — пояснює заступник головного лікаря з лікувальної роботи Галина Василівна Морочковська, визнаний фахівець цього напрямку медицини.
Щиро кажучи, в інфекційній лікарні здається, що на кожному кроці підстерігає небезпека підхопити якийсь вірус. Медичні сестри з усмішкою заспокоюють: “У нас безпечніше, ніж у транспорті чи на ринку”. Режим тут, звичайно, відповідний, як-не-як — інфекційна лікарня. Працівники проходять запобіжну вакцинацію.
Розповідають, що світ вірусів дуже багатоликий. Сьогодні медикам відомо чимало вірусів, які вражають печінку. Не всі з них однаково небезпечні, але складається враження, що існує ціла “заразна абетка”: гепатит А, В, С, Д, Є. Відома всім жовтуха — гепатит А — в цьому сімействі не найбільше лихо, оскільки піддається лікуванню й не переходить у хронічну стадію. Інша річ, що й підчепити гепатит А найлегше: п’ємо воду сумнівної якості, не завжди дотримуємось правил гігієни, не гребуємо продуктами з стихійних ринків.
Цього року епідеміологи прогнозували черговий підйом нової хвилі гепатиту А в області (періодичність їх спостерігають кожні 4—6 років). Дякувати Богу, поки що все спокійно. “Перенаселеності” у лікарні нема.
Ось палата для хворих на гепатит В, вірус якого передається з кров’ю, слиною, спермою, якщо вони потрапляють на пошкоджену шкіру чи слизову оболонку. Хвороба важка й небезпечна, нерідко стає хронічною. Тому проти гепатиту В й запроваджено вакцинацію новонароджених в останні три роки. На жаль, масові щеплення не практикуються.
Необхідність створення обласних гепатоцентрів в Україні продиктована життям. Ріст захворюваності на гепатит спостерігається скрізь у світі. У нас за останніх п’ять років, скажімо, кількість хворих на гепатит С збільшилась на 76 відсотків, що пов’язано з вдосконаленням діагностики, підвищеною увагою до цієї проблеми. Втім, точної статистики тут бути не може, зважаючи на прихований перебіг хвороби і неможливість тотального обстеження. Справа в тім, що при підозрах на гепатит треба здати кілька аналізів крові — зокрема, біохімічний, щоб перевірити активність печінкових ферментів, з’ясувати рівень білірубіну. Новий метод дослідження крові — полімеразної ланцюгової реакції — запроваджено в лабораторії обласної клінічної лікарні. Не обійтися й без імунно-ферментного аналізу. Одне слово, діагностика цього захворювання складна й недешева, та й лабораторії далеко не скрізь належного рівня. Треба сподіватися, що з відкриттям гепатоцентру у наших лікарів з’являться нові можливості допомагати жертвам підступних вірусів.
Втім і сьогодні, на думку Галини Василівни Морочковської, хворі з гепатитами можуть отримувати в Луцьку противірусне лікування на рівні столичних клінік. Є можливість замовляти ті ж препарати, використовувати ті ж схеми терапії. Інша річ, що не всім по кишені найсучасніші, найефективніші препарати, які застосовують при лікуванні гепатитів В, С.
Поцікавилася у лікаря, наскільки помічним є лікування травами, зокрема розторопшею, яку називають в народі рятівницею печінки. Галина Василівна не заперечує проти використання лікарських рослин, але наголошує, що вони є лише доповненням до противірусної терапії. У будь-якому випадку гепатити треба лікувати під контролем фахівця.
Оксана КРАВЧЕНКО.