ГРАБУНОК НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА НА ШАЦЬКИХ ОЗЕРАХ

(Закінчення. Початок у «Волині» за 14 вересня 2004 р.)
2. «ПАЮВАННЯ” ПРИБЕРЕЖНОЇ СМУГИ
Мешканці села Світязь здавна ходили купатися на піщаний берег озера неподалік церкви. Хоча така нагода для них траплялася хіба що в неділю чи ввечері, а про засмагу й не думали — це хіба на косовиці. За радянського часу тут було облаштовано державну рятувальну станцію з приміщеннями неподалік води, де чергували медсестра, водолаз та ще кілька дужих хлопців. Якщо хтось запливав далеко за буйки, з’являлася моторка з грізним рятувальником.
Після того, як почався ажіотаж на Світязі — з будівництвом котеджів і відпочинком, — береги озера в літню пору почали нагадувати суцільний пляж, де всюди копошилися люди. Очевидно, вони самі себе повинні рятувати. Тим більше, що обласна рятувально-водна служба зазнала реорганізації і майно рятувальних станцій передали органам місцевого самоврядування. Приміщення рятувальної станції на озері Світязь, яке перейшло в комунальну власність, райдержадміністрацією було здано в оренду товариству “Феміда-Інтер”. Рятувальники стали “матросами”. Тут і досі існує начебто пост порятунку громадян, діяльність якого розповсюджується на ширину водного плеса на 300 метрів. Жартують, що “матроси” самі себе рятують певним чином.
Здавалось би, для чого такому потужному товариству зайвий клопіт? Однак досить поглянути на колишню рятувальну станцію, розміщену за п’ять метрів від чистої світязької води, як все стане зрозуміло. На місці непоказного приземленого приміщення виростає двоповерховий будинок готельного типу з балконами. Як стверджують тутешні працівники, облаштовуються номери “люкс”, з яких — насмішкувато кажуть — “можна буде ловити рибу на резинку”. Стоять вагончики, лежить метал, звалено цеглу — це все у всіх на виду, але навіть перевіряючі відводять очі від цієї будови і поспішають до будиночків, встановлених давним-давно, в яких відпочивають шахтарі й розміщується УТМР. Компетентні спеціалісти-екологи однозначно говорять (при цьому оглядаються чи їх не чують і чи не включений диктофон), що це незаконне будівництво. Чи вони помиляються? Тут вже навіть поставили таблички, що купатися заборонено, бо ходять “маломірні судна”. Рятувальні човни завжди колихалися на воді “на прив’язі”, але ніхто раніше відпочиваючих не лякав і не проганяв. До речі, навколишня територія не знаходиться в оренді “Феміди-Інтер”, лише саме приміщення.
На Світязі у відомому урочищі “Гряда” у “Феміди-Інтер” знаходиться чи не найрозкішніше приміщення, незаконно зводиться ще один будинок, то чому ж над самою водою в селі постає такий собі “білий лебідь”? Сільський голова Віктор Плейтух сказав, що “Феміда-Інтер” “утримує рятувальну станцію і проводить реконструкцію приміщення, хоча виникають питання”. Існує таке поняття: прибережна смуга рахується по лінії існуючої забудови. Приміщення стояло тут і раніше. Отже, наче товариство нічого й не порушило? А на ділі? Чи може “Феміда-Інтер” збирається під’єднувати каналізацію цього будинку до шацьких очисних споруд за десятки кілометрів звідси? Хоча ймовірніше всього, що частина території тутешнього пляжу з часом стане вотчиною багатих людей.
Тепер зрозуміло, чому обласне управління внутрішніх справ “націлилось” на ділянку прибережної смуги озера, котра знаходиться між церквою і цим “реконструйованим” приміщенням колишньої державної рятувальної станції. Якщо дозволено в Національному природному парку споруджувати готель чи щось інше так, що його небожителі зможуть полоскати ноги під порогом, то чому сильна силова структура повинна себе обділяти?
Сьогодні враження від берегів Світязя таке, ніби прибережну смугу збираються ділити на паї — невідомо тільки, хто виступає арбітром. До речі, в селі подейкують, що плесо озера теж розділено і контролюється різними “господарями”. І справді: вугрів на всіх начальників вистачає.
Як нам пояснили екологи, прибережну смугу озера можна орендувати, але це не означає, що на ній дозволяється пошкоджувати грунтовий покрив, вирубувати дерева тощо. Хоча незрозуміло, для чого ж тоді оренда: для встановлення наметів чи сінокосу?
Трохи стає зрозуміло, що означає це поняття, після оглядин прибережної смуги озера, що знаходиться поряд з територією Львівського фізико-механічного інституту імені Карпенка-Карого (в народі кажуть — академія). До речі, львів’яни поселилися давно, тут утворилися зарослі кущів і дерев. Не раз волиняни в останні роки хотіли їх витіснити, але безуспішно. І ось поряд, як їхати з села до пансіонату “Шацькі озера”, сільська рада в 2001 році продала 0,14 гектара землі, як стверджують, на відстані сто метрів від води і 0,70 — передала в оренду аж до самого озера. Як повідомив сільський голова Віктор Плейтух, за продаж ділянки отримали від фірми “Продтранссервіс” 13761 гривню, орендна плата за користування прибережною смугою становить 3444 гривні щорічно.
Можливо, для сільради це і вигідний гешефт, хоча земля продавалася не на конкурсній основі, і поряд, буквально за дорогою, сотка подвір’я в селян коштує навіть півтори—дві тисячі доларів. Але навіть річ не в грошах. Фірма (кажуть, за нею стоять дуже впливові луцькі чиновники і бізнесмени) повністю вирізала дерева на відведеній прибережній смузі Національного парку, завезла чимало грунту. До речі, пеньки цих дерев лежать у Шацьку біля сміттєзвалища і з ними не знають, що робити.
Можна взяти до уваги думку сільського голови, що ось, мовляв, “Продтранссервіс” окультурив прибережну смугу, діяв не самовільно, а з дозволу керівництва парку, на основі екологічної експертизи. Однак “окультурення” набуває дивних форм. Від дороги встановлено могутню цегляну огорожу з в’їзними воротами. З одного боку до озера на бетонній основі аж до води влаштовано дерев’яний “глухий” паркан. Не вистачає лише загорожі з іншого боку і вивіски: “Приватна територія, охороняється злими собаками”. Можна зробити висновок: є прецедент “паювання” прибережної смуги. Це вже сигнал для інших багатих людей, які почувають себе повновладними господарями в Національному природному парку.
Очевидно, на місцеву владу, навіть на правоохоронні органи, керівництво парку відбувається тиск високих можновладців, “крутих” бізнесменів.
Якось раніше довелося поспілкуватися в неофіційній обстановці з працівниками Шацької селищної ради, які загадково говорили, що “не голова керує, а ним зверху керують”. Мовляв, хоч по закону вирішує земельні питання селищна рада, а насправді нею крутять, як циган сонцем. І ось в кінці липня для ЗМІ було надано матеріали міжвідомчої наради щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, в яких йшлося, що голова Шацької селищної ради нібито взяв хабара — 300 доларів — за виділення земельної ділянки. Розслідується кримінальна справа, хоча в Шацьку багато хто з співрозмовників упевнені, що голову “підставили”, бо, мовляв, комусь не догодив. Так це чи ні, мабуть, вирішить суд.
Але про те, що в Національному природному парку солідні фірми не дотримуються чинного законодавства, не реагують на рішення і розпорядження обласної влади свідчить безліч фактів самовільного будівництва. Лідирує все та ж “Гряда”.
Згідно з генеральним планом розвитку Національного парку за завданням райдержадміністрації розроблено проект детального планування “Гряди”, який був затверджений сесією обласної ради. На забудованій території, біля озера не повинно вестись ніякого будівництва. Проте, як тут давно водиться, продають різні розвалюхи і за десяток метрів від води, поряд із давньою забудовою виростають дво-, триповерхові котеджі. Посадові особи органів містобудування та архітектури, селищна влада як землевласник за цим процесом не наглядають, а споглядають. Ну, а потім нічого не залишається, як будівництво узаконити. Варто перерахувати ті потужні фінансові “кити”, які цього року без погодження з Національним парком, всупереч закону, самовільно споруджували на “Гряді” будинки: як уже говорили, товариство “Феміда-Інтер”, ТзОВ “Фенікс”, МП “Полум’я”, ТзОВ “Продтехоптторг”, ТзОВ “Гермес”, ПХП “Матек”, любомльський “Райавтодор”, трускавецький санаторій “Карпати”, ПриватБанк.
Варто сказати, що з 2001 року обласна влада приступила до принципово нового впорядкування території “Гряда”, реконструкції баз. Йшлося насамперед про їх каналізацію. У Шацьку було збудовано каналізаційно-очисні споруди. Без затрат з боку власників баз виготовлено проект під’єднання споруд до основного колектора. Однак понад 40 власників баз на “Гряді” так і не сплатили визначені суми для фінансування робіт по каналізації. Приписи прокуратури на власників не впливають. А йшлося й про подальше налагодження центрального водозабезпечення та енергопостачання баз, будівництво під’їзної дороги. Словом, із “Шанхаєм”, як назвали люди це хитросплетіння будинків, вагончиків, сараїв, збиралися покінчити. Ось уже протягом кількох останніх років лунають грізні попередження керівництва облдержадміністрації, що коли не буде дотримано державних стандартів і норм, то курортний сезон на “Гряді” відповідні служби не дозволять відкрити, адже є широкий простір для застосування штрафних санкцій. Проте чи то штрафами нікого тепер не злякаєш, чи інспекції чогось бояться, але самоправство на шацьких просторах процвітає.
Наприклад, на березі озера Пісочне частина будівель вищих навчальних закладів Львова перебуває у прибережній смузі озера. Огорожа бази Львівського лісотехнічного університету самовільно продовжена на п’ять метрів. На території цього закладу споруджуються два дерев’яні будинки на відстані восьми метрів від урізу води. Працівники Шацького відділу земельних ресурсів цього не помічали.
Біля озера Світязь, в районі, де знаходиться спортивно-оздоровчий табір Луцького державного технічного університету, його власниками розширено аж на гектар володіння за рахунок парку. Територію закільцювали металевою огорожею і на ній самовільно встановили п’ять спальних вагончиків для відпочиваючих. На приписи, листи дирекції парку адміністрація поважного вузу не реагує. Нараховано розмір відшкодування збитків на суму 700 тисяч гривень. Очевидно, справу розглядатиме суд.
На території бази відпочинку “Автомобіліст” незаконно споруджується будинок для відпочиваючих луцькою фірмою “Атланта”. Самовільно захоплена земельна ділянка площею 150 квадратних метрів у Мельниківському лісництві підприємцем Валентином Шумиком, на якій розміщено торговий бар. Подібні факти стали звичними реаліями землекористування в Шацькому районі.
Державне управління екології та природних ресурсів упродовж 2003—2004 років на території Шацького національного парку здійснило понад 200 перевірок, внесло більше 150 приписів про усунення порушень природоохоронного законодавства, до адміністративної відповідальності притягнуто кілька десятків осіб. Хоча, як видно навіть з наведених фактів, результативність цих та інших перевірок невисока. Чомусь контролюючі служби не попереджають порушення, а повідомляють про них, коли вже на території парку виросла будівля, огороджена кам’яним муром.
Олександр НАГОРНИЙ.