Пасхальний сувенір від волинського Фаберже (ВІДЕО)
У Музеї волинської ікони представлена сотня творчих робіт майстра–рекордсмена із Володимира–Волинського Анатолія Бойка
Лариса ЗАНЮК
У фондах цього музею, що на вулиці Ярощука у Луцьку, величезна кількість писанок. Найбільше цих атрибутів Великодня передав колись покійний митрополит Луцький і Волинський УПЦ МП Ніфонт. А володимир–волинський митець Анатолій Бойко у цьому святому місці представив власні ексклюзиви в оригінальних авторських тех-ніках.
Митець мріє знайти послідовників, заохочує талановитих дітей і безкоштовно навчає їх своєї техніки, проводить майстер–класи, дає уроки через скайп.
На відкритті виставки речник Волинської єпархії УПЦ МП Валентин Марчук зазначив, що напередодні світлого Христового Воскресіння такі роботи нагадують про святу Марію Магдалину, яка проповідувала Євангеліє через чудесно перетворене яйце. Завітали на виставку заступник голови Волинської облради Роман Карпюк, друзі, поціновувачі таланту майстра, студенти та викладачі Волинського училища будів-ництва та архітектури.
Співробітниця музею Ірина Москалюк розповіла, що таке поєднання різних технік в одному виробі – надзвичайно складна й делікатна праця, варта захоплення.
Анатолій Бойко закінчив Дубенське училище декоративно-прикладного мистецтва за фахом різьбяра по дереву, освоїв 17 технік народного мистецтва, які активно застосовує. Але найбільш залюблений у писанкарство. Декоруючи яйця, майстер замість воску та фарб використовує метал, опанував техніку кування по яєчній шкаралупі та вирізьблення. Для цього бере курячі, індичі, качині, гусячі, перепелині та страусині яйця. Перед роботою видуває їх, миє, просушує. Обковує міддю, латунню, алюмінієм і сріблом, а потім вирізає все зайве. Ювелірні роботи виконує бор-машиною або алмазним буром. Деякі сувеніри прикрашає бурштином, малахітом, агатом, оксидіаном, бірюзою та яшмою. На виготовлення затрачає від кількох днів до місяця. Ескізів не робить, бо вже беручись до справи, бачить результат в уяві.
У грудні 2014 року Анатолій Бойко був учасником Міжнародного фестивалю художньої творчості людей з обмеженими можливостями «На крилах надії» у приміщенні Верховної Ради і виборов тоді І місце, а в листопаді 2015-го здобув звання рекордсмена – володаря найбільшої колекції експонатів з яєчної шкаралупи, оздобленої металом, що не має аналогів у світі. Ім'я Анатолія Бойка — у національному реєстрі рекордів України. Його роботи є у приватних колекціях в Англії, США, Японії, Канаді, Іспанії, Польщі, Німеччині. У власному ж зібранні майстра налічується близько трьох сотень експонатів.
— Перше яйце було порцелянове, — розповідає пан Анатолій, — потім дійшов до такої рідкісної техніки, як оброблення шкаралупи яйця сріблом. Це дуже складно, адже щоб тонка — завтовшки 0,5 мм — шкаралупа витримала тиск металу 3 мм, треба вирахувати навантаження. Для цього заглибився в тригонометрію, фізику. Першими були дряпанки, розписи глинами, віск і писачки — то пізніше, згодом трав’янка, різьбленка, — розповідає майстер історію писанки. – Я теж до всього йшов поступово: шкаралупу навчився розтягувати маленьким вантажем. Таким чином роблю спіралі з яйця, розтягуючи протягом місяця. Є така рекордна спіраль, яку витягував протягом року з 9 до 54 сантиметрів.
У вітринах — яйця-світильники, писанки з іконками, прошиті мідним дротом. В інших — писанки, дублені корою дерев, що збирається до пори розпускання бруньок. Такі кольори тримаються хоч 200 років. Дряпанки з ликами Діви Марії — це, каже Анатолій, одне задоволення творити.
Багато років вивчав історію і зрозумів, що символіка трипі-лля, язичництва і православ'я, зображена на писанках, одна й та ж. У кожному яйці зашифровані символи, що потребують пояснення.
Митець мріє знайти пос-лідовників, заохочує талановитих дітей і безкоштовно навчає їх своєї техніки, проводить майстер-класи, дає уроки через скайп, займається реабілітацією бійців мистецтвом, адже сам воював колись у Нагірному Карабасі, був поранений, тож йому знайомі відчуття неповноцін-ності та незатребуваності. Колишніх воїнів рятує від темних думок, залучаючи до творчості.
До речі, двоє його учнів уже отримали звання майстрів. А ще у планах – відкрити студію «Різьбленка», яка не має аналогів в Україні. Для цього потрібне приміщення і фінансування. Каже, чув не раз: «У країні війна, а ти зі своїми яйцями!» А першу невеличку майстерню отримав після того, як в «Українському домі» його виставку побачила Марина Порошенко і зробила дзвінок місцевій владі. Тепер на цих 20 квадратних метрах ніде вмістити готові роботи, майстерню з інструментами та проводити навчання.
— Ніхто не хоче передавати свої знання, поки має з того зиск, я ж пропоную сам, тільки б відгукнулися спонсори, які можуть надати дітям інструмент і просторіше приміщення, – каже Анатолій Бойко.
Все так просто! Волинь може мати таку школу, якої немає в Україні. І це варто підтримати.
