Життя як спалах: у Шепельській школі відкрили меморіальну дошку загиблому за мир Олександру Палюху

Ніна КОСТРУБА
Дощовий ранок 8 травня не став на заваді жителям шепельської громади, трудовому колективу місцевої школи, 130 школярам, всім небайдужим людям, хто прийшов вшанувати світлу пам'ять учасника бойових дій на Сході України Олександра Палюха, який віддав своє молоде життя за цілісність Батьківщини.

Того дня, за фінансової підтримки Шепельської сільської ради, відбулося встановлення меморіальної дошки пам’яті герою, який назавжди залишиться 21-річним.

Віднині його світлий погляд очей, що застиг у німому граніті, завжди зустрічатиме першокласників, проводжатиме випускників у доросле життя, нагадуватиме кожному з нас, якою дорогою ціною ми виборюємо своє майбутнє.

На урочисту лінійку вишикувалися школярі, німу тишу колихали слова літературної композиції, присвячені світлій пам’яті Олександра, обдарованої особистості, музиканта, якому пророчили велике майбутнє. Не судилося… Сьомого грудня 2015 року його серце перестало битися.
Плакало небо, не ховали сліз всі присутні, у скорботному риданні схилилася мати, відчуваючи своїм материнським серцем, що тут, поруч, її рідна дитина. Жалобна панахида та освячення меморіальної дошки, що здійснював настоятель Свято-Успенського храму села Шепель, протоієрей Микола Іллюк тужливо линули у височінь, заходили у кожен куточок навчального закладу, шкільний простір, де ще зовсім недавно Олександр був школярем. Батьки вірили, що їх син стане музикантом, бо мав до цього хист, та й він сам мріям продовжити родинну естафету музикантів. Після закінчення дев’ятого класу дорога юнака пролягла до Луцького педагогічного коледжу на музичний відділ, де він став одним із кращих студентів.
З гордістю йшов служити на строкову службу, ще не знаючи, що його чекає попереду. Пишався, що доля його звела з духовим оркестром Національної гвардії України, де відзначився, як наполегливий та талановитий музикант. За своє коротке життя йому судилося пройти київський Майдан, служив у підрозділі на «бетеерах» в АТО, невблаганна смерть забрала його на рідній батьківській землі. Він неначе відчував, що доля вділить йому небагато років земного життя, і так хотів встигнути багато зробити.

В урочистому відкритті меморіальної дошки пам’яті Олександра Палюха взяли участь голови райдержадміністрації та районної ради Ігор Ярмольський та Валентин Приходько, Шепельський сільський голова Леся Новосад, голова Заборольської об’єднаної територіальної громади Валерій Боярський, директор школи Світлана Симіцька, класний керівник героя Валентина Лисенко, його однокласники, односельчани. Виступаючи не приховували свого хвилювання та болю, клали живі квіти до гранітного портрета Олександра. Віднині його світлий погляд очей, що застиг у німому граніті, завжди зустрічатиме першокласників, проводжатиме випускників у доросле життя, нагадуватиме кожному з нас, якою дорогою ціною ми виборюємо своє майбутнє.