Білоруські письменники й українські читачі знайомилися у книгарні (ФОТО)
Чим цікава література сябрів для українського читача?
Як писати роман, щоб тебе переслідували, або чому «Рибгород» заборонили на Батьківщині?
Лариса ЗАНЮК
У книгарні Волинської обласної друкарні 22 травня побували неординарні гості. Письменниця Наталка Бабіна, голова Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників розповіла, як писати роман, щоб тебе переслідували, або чому її «Рибгород» заборонили на Батьківщині. Роман вперше вийшов друком 2007-го року у Вільнюсі, в своїй країні цього не вдалося зробити через описані політичні моменти. У 2010-му спецслужби Мінська конфіскували комп’ютер із макетом другого видання роману. Але книга успішно перекладалася та видавалася в інших країнах та навіть була номінована на престижну літературну премію «Ангелус» у Польщі 2011-го року. Правда, перемогла тоді книга іншої білоруски – Світлани Алексієвич, що знаково для Білорусі.
Пані Наталія у Луцьку вперше, каже, давно мріяла побувати у нашому древньому місті, бо народилася поблизу Бреста, історичній українській території. У тій місцевості за 50 км. від кордону з Україною, говорять майже українською, точніше, білорусько-пінською говіркою. Наталія Бабіна, як представник товариства української мови у Білорусі, намагається сприяти землякам, які пишуть українською, і навпаки – українцям, які пишуть білоруською. А потім ці тексти друкують у альманасі «Справа».
Олесь Наварич, письменник, головний редактор альманаху, відійшов від рамок презентації і цитував сміливі вірші та відкривав захопливій аудиторії білоруського Гомера.
Головний редактор сайту Druzi.by Поліна Скурко, донька пані Наталі, розповідала, чим живе молодь Білорусі і як їх змінила українська Революція Гідності.
Загалом, аудиторія жваво спілкувалася із гостями, ставила питання та розкупила книжки й альманахи.
Організатори заходу: Meridian Lutsk, факультет філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки
Партнери: МО «стендаЛь», ГО «ЦВОК», видавництво «Урбіно» .
ФОТО Олександра ДУРМАНЕНКА
Олесь Наварич читає поезіюбілоруса Петра Шепетюка: "Був і я молодим, і горілойку пив..."
Поліна Скурко розповідає, чому на палітурку альманаха потрапила "Ціхая украінская ноч", яку білорус Олесь Мара зобразив по-своєму. На човні домалював жовто-блакитний прапор і воїна у камуфляжі. Як сказав би Микола Гоголь: "Ні, ви не знаєте української ночі".
"Мілой сподарынє", – пише Наталка Бабіна , що у перекладі означає –"Милій пані"
Символічна ціна альманаха – 20 гривень, а настрою додав набагато більше!
