Блискавка атакувала трьох чоловіків на автобусній зупинці
Після цього випадку у селі Костянтинівка Сарненського району Рівненщини можна стверджувати: в Україні настільки міцні люди, що навіть блискавка їм не страшна. Судіть самі. Житель Орлівки 62–річний Олександр Болтрик на скутері повертався з риболовлі й заховався на зупинці від дощу. 58–річний Леонід Волинський проводжав свого 26–літнього сина Олександра на маршрутний автобус. Усі троє за одну мить без тями лежали на асфальті від потужного електричного розряду
Кость ГАРБАРЧУК
У сина вже піна йшла з рота й почалися судоми
Щоб з’ясувати, як же розвивалися події, ми вирушили у Костянтинівку. На автобусній зупинці жодних руйнувань чи якихось слідів ударів блискавки. У селі найперш зустріли Леоніда Волинського. Він велосипедом повертався додому. Чоловік розповідає, як у неділю, 21 травня, пішов проводжати сина Олександра. Він збирався кузнецовською маршруткою їхати до сестри у Київ. Коли виходили з дому, то розпочалася грозова злива.
« Найбільше постраждав його син Олександр. Від удару блискавки лопнула барабанна перетинка, й він не чує на ліве вухо. »
— Це було близько 5–ї години вечора, — починає пригадувати Леонід Якович. — Ми з Сашком уже стояли на зупинці на варшавській трасі, бо боялися пропустити маршрутку. Якраз у цей момент під’їхав на скутері ще один чоловік. Я тільки почув, як щось гримнуло, і вдарила блискавка. Далі — провал у пам’яті. А коли прийшов до тями, то побачив: усі троє лежимо на асфальті. В найгіршому стані був мій син. У нього вже піна йшла з рота й почалися судоми, — чоловік робить паузу. Видно, йому досі важко згадувати той страшний момент. — Я помаленьку піднявся, і якраз біля нас зупинилася машина. Добре, що трасою проїжджали люди з Костянтинівки. Пам’ятаю, як вони сказали: вже викликали «швидку» допомогу, скоро за вами приїдуть медики. Саме передзвонила моя жінка Галя й запитала, чи сів син у маршрутку? Я лише сказав, що з нами сталося. Нас завезли відразу в Сарни в реанімацію й стали рятувати.
Тільки гумова підошва вціліла, яка стала заземленням
Цікавлюся у пана Леоніда, чи правда, що якраз у той момент, коли вдарила блискавка, у його сина задзвонив телефон?
— Ні, це було не так. Дзвінок пролунав раніше. Коли я почув, що гримить, то відразу сказав йому: «Саша, вимкни телефон, бо гроза». Син обірвав розмову, і ми просто стояли.
За словами пана Леоніда, вижити після удару блискавки — то Божа милість. Тільки таким чином він пояснює це диво. Вони ж могли миттєво загинути від страшного електричного розряду. Скільки вже було таких випадків.
Леоніда Волинського відпустили з лікарні на третій день. У нього була травмована голова. Коли падав, то сильно вдарився, але вже зняли шви.
Найбільше постраждав його син Олександр. Від удару блискавки лопнула барабанна перетинка, й він не чує на ліве вухо. Сашка вже перевели у неврологічне відділення, чоловік помаленьку ходить. Навіть проситься додому, бо в нього сім’я, двоє діток.
— Зараз вам покажу, що сталося з кросівками, — Леонід Якович виносить з літньої кухні взуття свого сина. — Від грозового розряду тільки гумова підошва залишилася цілою. Швидше за все, вона стала заземленням і врятувала Сашкові життя.
Руки погано працюють, і тиск нестабільний
В Орлівці ми не застали Олександра Болтрика. Він перебував у Рівненській обласній клінічній лікарні. Поспілкувалися з його сином Павлом. Він розповів, що батько, Олександр Аркадійович, працював екскаваторником, а ставши пенсіонером, має більше вільного часу для свого хобі — риболовлі. Того дня уже повертався додому. За 200 метрів від зупинки його наздогнав дощ. Він під’їхав, щоб заховатися, й тільки встиг зійти зі скутера.
— Тато пригадує, що від удару їх порозкидало й вони лежали без свідомості, — розповідає Павло Болтрик. — У нього на поясі висів телефон. То батько подзвонив сусідці, а вона — вже мені. Коли їх забирала «швидка», у нього був тиск 60 на 40. Блискавка випалила дірку в шапці. Після лікування у Сарнах стан татового здоров’я трохи покращився. Він повернувся додому. Але не їв, і не спав, і казав, що все тіло болить. То його завезли у Рівне.
Ми зателефонували Олександру Болтрику й поцікавилися, як він себе почуває.
Головне, що живий. Але тиск дуже нестабільний, максимум 100 на 60. Руки погано працюють. Навіть страшно подумати, якої сили був той електричний розряд, — чоловік робить паузу, а потім продовжує: — Від такого ніхто не застрахований…
Леонід Волинський: «Кросівки врятували життя».
Олександр Болтрик: «Болить усе тіло».
Павло Болтрик: «Розряд випалив дірку в шапці».
На зупинці - жодних слідів від потужної грози.
