Переможець володимирського талант–шоу втілює свою мрію у Єревані
«Битва талантів», що відбулася у Володимирі–Волинському, зібрала більше шестиста учасників різного віку з усього району. За підсумками суддівського голосування перемогу у шоу здобув Сергій Лященко, який неперевершено грає на народному вірменському музичному інструменті — дудуку, причому це вміння опанував самостійно. Друге місце вибороли гімнастки Анастасія Планковська та Анастасія Марчук. Третю позицію зайняли вокалістка Оксана Цвинкалевич та хлопці з танцювального колективу «M–JAMP»
Людмила ВЛАСЮК
Переглядаючи по телебаченню розважальні передачі «Україна має талант», «Голос країни», мимоволі дивуєшся, які обдаровані і дивовижні особистості приходять на ці шоу. Створюючи подібний проект у Володимирі–Волинському, організатори хотіли довести, що не обов’язково їхати до столиці, аби продемонструвати свій талант. Мрії можуть здійснитися і тут, все залежить від людських бажань і можливостей. А в кожному куточку України знайдуться «поціловані Богом» люди, здібностями яких можна захоплюватися.
За перемогу — 15000 гривень
Через велику кількість зареєстрованих конкурсантів довелося провести два відбори, — розповідає організатор дійства, депутат міської ради Максим Клим’юк. — Найменшій учасниці, гімнастці Діані Матіюк ледве виповнилося 5 років, найстаршій — 75. Жінка досить цікаво виконала вокально–гумористичний номер. Усім сподобався виступ дівчини на пілоні, яка показала справжнє мистецтво танцю і грацію. Вразила пісенною композицією про Голодомор Оксана Цвинкалевич, весь зал аплодував їй стоячи.
« Створюючи подібний проект у Володимирі-Волинському, організатори хотіли довести, що не обов’язково їхати до столиці, аби продемонструвати свій талант. »
Вона вийшла у чорній сукні, на яку під час номера проектували зображення свічки, що горіла. Гімнастки з Володимира–Волинського Настя Марчук та Настя Планковська демонстрували на сцені світлове шоу, і це було вражаюче. Дівчата мріють здобути титул майстрів спорту України. Хлопці з «M–JAMP» танцювали брейк–данс, запалили зал неймовірним драйвом. Тож кожен з учасників запам’ятався по–особливому, тому переможців журі обирало серцем.
До суддівської команди запросили Наталію Чапко — заступника директора Волинського дитячого центру естетичного виховання, Ірину Малець — методиста цього центру, скрипальку Анну Воєводу, Андрія Кравченка — керівника танцювальної студії «А-денс», ведучого проекту «Соромлюсь запитати» на сайті «Волинські новини», Андрія Бокоча — президента фонду «Прибужжя». Жоден учасник не залишився без подарунка. В результаті голосування призове третє місце та сертифікат на суму 2000 гривень розділили між собою танцювальний колектив «M-JAMP» та вокалістка Оксана Цвинкалевич. Стали другими та отримали сертифікат на 3000 гривень гімнастки Анастасія Марчук та Анстасія Планковська. Перемогу у шоу «Битва талантів» та сертифікат на 15 тисяч гривень виборов Сергій Лященко.
«Коли Сергій на дудуку заграв Вакарчука «Обійми мене», у залі стояла мертва тиша…»
Свою винагороду переможець планує витратити на поїздку до Єревану, щоб більше дізнатися про батьківщину унікального музичного інструменту дудук. Сергій Лященко танцює, займається боксом, грає на гітарі і не збирається зупинятися на досягнутому. У планах — освоїти вірменську сопілку та флейту. За освітою хлопець — юрист, працює помічником адвоката у рідному місті.
« Два роки тому його колишня партнерка по танцях привезла справжній вірменський дудук із Єревану. Його відтворення — це точна копія людських голосових зв’язок. »
— Моїм першим захопленням були бальні танці, на які привела у сім років бабуся, — розповідає Сергій. — Мріяв пов’язати майбутнє з хореографією, проте плани різко змінилися після того, як батько відправив мене на бокс у клуб «Любарт». У складі команди їздили на обласні та всеукраїнські змагання, також брали участь у міжнародних у Польщі. Паралельно вчився грати на гітарі у музичній школі. Вперше почув дудук у фільмі «Гладіатор» у 2004 році. Там під час трагічної сцени смерті звучав саме цей інструмент. Я слухав сумну мелодію, мов зачарований. А познайомив Європу із нею відомий вірменський музикант, легенда світової музики Дживан Гаспарян.
Сергій самостійно опановував загадковий інструмент. Спочатку у соцмережах розбирав техніку виконання, вивчав методику гри. А два роки тому його колишня партнерка по танцях привезла справжній вірменський дудук із Єревану. Його відтворення — це точна копія людських голосових зв’язок. А ще він унікальний тим, що дуже простий у використанні і чимось нагадує нашу сопілку.
— До речі, цей інструмент можна почути у репертуарі українських виконавців, — каже музикант. — Зокрема, у пісні Святослава Вакарчука «Мить» та переможниці «Євробачення‑2016» Джамали. Крім того, мало хто знає, що у Володимирі-Волинському є невеличка вірменська діаспора зі своєю культурою, традиціями, звичаями. Тому я хотів не так спробувати сили у конкурсі, як познайомити людей із цією незвичайною музикою. Коли на першому відборі не відразу пройшов, а потрапив у зону очікування, до мене підійшла журналістка і запитала, що це за інструмент? І це вже була перемога, тому що люди зацікавилися тим, що мене заворожує.
— Сергій запропонував на відбір вірменську народну мелодію. Оцінити її журі було надзвичайно важко, — так пояснює те, що хлопець не відразу потрапив до списку найкращих, Максим Клим’юк. — Коли ж він заграв у півфіналі хіт «Океану Ельзи» «Обійми мене», всі зрозуміли, що це майбутній переможець. У залі запанувала мертва тиша. Подивував Сергій і у фіналі: розпочав з вірменської композиції, згодом перейшов на Вакарчука і завершив знову народною вірменською піснею. Це звучало неймовірно.
— Я пожартував ще на початку шоу: якщо виграю, то поїду у Вірменію, аби повчитися грі у справжніх професіоналів, — успіхається Сергій. — У державній консерваторії імені Комітаса навчають грі на цьому інструменті. І я вже давно над цим замислювався. Ще й досі не можу повірити в те, що все це відбувається зі мною. Я цілий рік думав про те, як втілити у життя свою мрію. І ось їду у Вірменію. Відчуття неймовірні!
Зараз Сергій Лященко перебуває в Єревані, де опановує нові знання, і можливо, саме його ім’я з часом набуде світової слави. Якщо вірити у власні сили, фортуна обов’язково усміхнеться. Бо ж і справді, крилатим ґрунту не треба, їм крила дарує небо.
