На обійсті маневичан росте американська агава
Цю незвичну для наших країв рослину можна побачити в Інни та Анатолія Вавдійчиків
Олена БИЧКОВА
Милуючись однією із мешканок мексиканських прерій вище людського зросту, цікавлюсь у господині її вирощуванням та доглядом і несподівано чую: «Це у чоловіка запитуйте, він опікується ними». Отож доводиться відривати від справ Анатолія.
Ці екзотичні рослини родом із Північної Америки, привезені ще років з 10 тому із Польщі.
Щоправда, американські та голубі агави, що ростуть у них, невеликих розмірів, а бажалося б мати більш величну рослину. Тож син Женя відшукав подарунок батькові на день народження в Інтернеті. Чималу агаву пропонували в одному із сіл Тернопільщини за символічну ціну, так би мовити, аби віддати в добрі руки.
- Допомагали її вантажити чи не півсела, - з усмішкою згадує Анатолій Федосійович. – Хоч бус і височенький був, та довелось везти її лежачою, акуратно обгорнутою скотчем. За рік агава акліматизувалася, випустила два нових листки з чималенькими колючками.
Як з’ясувалось, саме через них господиня не надто люб’язно ставиться до вибагливих чужоземок.
- Про них піклується Толя, він і підживку спеціальну придбав, - каже пані Інна. – З настанням холодів теплолюбиві рослини, які ростуть у чималих горщиках, доводиться переселяти в приміщення. Новоприбула агава цьогоріч зимувала у гаражі, щоправда, доводилось світло додатково вмикати. А от всі нижчі рослини оселяються щорічно в холодну пору року в будинку. Тоді витирати пил із колючих листків, схожих на алое, прибирати в кімнаті ой як нелегко, не раз ранила руки. Та й коли у гостину навідуються друзі із дітьми, доводиться хвилюватися.
Симпатизує господиня більш безпечним домашнім рослинам, серед яких теж чимало екзотів, і, зокрема, орхідеї. Їх в оселі чимало, адже чоловік на день народження чи інші урочисті дати дарує коханій дружині саме ці вишукані квіти.
Поглянувши на їхнє рясне цвітіння висловлюю неабияке захоплення, стукаю по дереву (щоб не зурочити) і цікавлюсь, чи є якісь особливі секрети догляду за ними.
- Та ні, - на хвильку задумуючись, відповідає пані Інна. – Звичайний догляд. За ці роки я, щоправда, визначилась, що якнайкраще орхідеї почуваються на вікнах, що виходять на захід. А ще для всіх домашніх екзотів стала менше практикувати різні підживки – заводяться грунтові шкідники, з якими важко боротися.
А щодо агави, то саме із соку цієї рослини на її батьківщині - у Мексиці - виготовляють всім відому текілу. Як зізналось подружжя, текілу виготовляти не пробували, а от з медичною метою м'ясисте листя використовували. Агава американська має майже такі ж хімічні та фармакологічні властивості, як і алое. Щоправда, компрес із листя екзотичної агави витримати було важко, настільки болюче відчуття печіння. А от з якою метою злодії поцупили з обійстя величенький горщик з агавою, невідомо - чи текілу виготовляти чи лікуватися, чи теж милуватися неповторністю мексиканки.
Ну а коли своїм цвітом потішать агави – невідомо. Сама назва «агава» переводиться як «неперевершена, дивовижна» в зв’язку із її цвітінням. Квітує рослина раз в житті, квітконос досягає декількох метрів і складається із невеликих, як дзвіночки, зеленувато-жовтих квіток. Після цвітіння агава відмирає, середній вік її життя становить 15-20 років. Дочірні відростки-пасинки пані Інна вже відсадила, деякі подарувала друзям. Тож на обійстях господарів Маневиччини теж з’являються ці екзоти, які, будемо очікувати, здивують усіх дивовижним цвітінням.
