Волинський благодійний фонд хоче відновити могилу прем’єр-міністра УНР

Сергій НАУМУК

Я звернувся в управління внутрішньої політики, аби мені посприяли як керівнику благодійної організації за власний кошт, власними силами навести порядок на могилі: пофарбувати, пошпаклювати, покосити траву.

Про це повідомив голова благодійного фонду «Волинь СОС» Дмитро Василенко на засіданні обласної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

• - Під час приватної поїздки у Польщу ми відвідали місто Холм і побачили надмогильний пам’ятник прем’єр-міністру УНР Пилипу Пилипчуку. Я звернувся в ОДА, аби мені посприяли як керівнику благодійної організації за власний кошт, власними силами навести порядок на могилі: пофарбувати, пошпаклювати, покосити траву. Якщо держава не може впорядкувати могилу, то ми самі це зробимо. Я звернувся до ксьондза — з його боку жодних перепон немає, - розповів пан Василенко.




• Дмитро Василенко попросив підтримки влади, аби він не їхав у Польщу як приватна особа. Його ініціативу підтримали і попросили написати звернення щодо цього.


• На наступній сесії обласної ради Волинська ОДА ініціюватиме виділення 200 тисяч гривень на впорядкування українських могил у Польщі.


• От тільки сесія відбудеться 7 вересня, а могилу Дмитро Василенко хотів впорядкувати до 30 серпня, тобто до дати смерті прем’єр-міністра УНР.
  

 

Довідка «Волині-нової»
Пилип Пилипчук — український державний діяч, прем'єр уряду УНР на еміграції у 1921–1922 роках, професор таємної Української Політехніки у Львові.
Народився у 1869 році у Волинській губернії. Закінчив Петербурзький політехнічний інститут за спеціальністю інженер комунікацій. Належав до Української партії соціалістів-революціонерів, згодом — Української народно-республіканської партії.
В уряді Центральної Ради Володимира Винниченка виконував обов'язки директора департаменту Генерального секретарства торгу і промисловості. У період Директорії УНР був начальником водних шляхів
У 1920 році входив до складу комісії по виробленню Конституції Української Народної Республіки, яка працювала у Тарнові (Польща).
У 1921—1922 роках — голова Ради Народних Міністрів УНР в екзилі.
У 1922—1925 — професор Українського (таємного) політехнічного інституту у Львові.
У 1926 — 1939 роках жив у Луцьку, працював інженером. Був засновником та головою Товариства імені Лесі Українки.
29 червня 1931 року він головував на установчих зборах Волинського українського об’єднання.
Помер 30 серпня 1940 року у Холмі і похований на місцевому кладовищі.