Звуковідлякувачі налякали не ворон, а папуг
Те, що в Рівному надмір ворон, видно щовечора, коли ті зграями повертаються зі сміттєзвалища біля Бармаків на вулиці міста. Боротися з чорнокрилими бралися депутати міськради попереднього скликання ще у 2011 році. Але спроби виявилися не успішними. Намагалися вивести птахів принаймні з центрального парку, яким (особливо вздовж вулиці Чорновола) дещо навіть небезпечно ходити — через воронячий послід, який раз у раз падає з дерев на голови перехожих
Левко ЗАБРІДНИЙ
Дирекція парку встановила звукові відлякувачі, проте вони не спрацювали, як сподівалися.
— По–перше, низькочастотні звуковідлякувачі мали тимчасовий ефект: ворони за кілька хвилин, як тільки ми вимикали звук, поверталися на дерева, — розповідає директор «Об’єднання парків культури та відпочинку Рівного» Андрій Черепанов. — Окрім того, нам почали скаржитися мешканці сусідніх будинків, у яких від звуковідлякувачів стали хворіти і помирати папуги. Найбільш ефективний спосіб, яким можна зараз боротися з воронами, — комплексна і складна обрізка дерев. Ці птахи люблять темні місця, тож чим світлішим буде парк, тим менше він їх приваблюватиме. У лютому плануємо розпочати таку обрізку. Саме взимку, аби не зашкодити деревам. Відстрілювати ворон — не вихід, вони ж також мають право на життя, а окрім того, відіграють і корисну роль — поїдають шкідників на деревах. Якби не ці птахи, нам би довелося застосовувати пестициди.
Ці птахи люблять темні місця, тож чим світлішим буде парк, тим менше він їх приваблюватиме.
Спеціалізованої служби, яка б займалася проблемою ворон, у Рівному немає. В управлінні ЖКГ міста зазначають, що не знають, як боротися із «навалою» цих птахів. Розповідають, що раніше були скарги на ворон від мешканців вулиці Небесної сотні, але там зрізали дерева — і ворони перестали туди прилітати.
У Держприродспоживслужбі, яка включає ветеринарну службу, додають, що у Рівному є більші проблеми, аніж ворони, — безпритульні пси. Птахи ж, зазначають там, хоч теоретично і можуть переносити збудників хвороб, поки не ставали причиною захворювань рівнян. Принаймні скарг на це від містян не було.
— Ворони більше можуть зашкодити птахофермам, розносячи віруси чи паразитів. Аби уникнути цього, навколо ферм не садять високих дерев, на яких зазвичай сідають ворони, — зауважує начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії ГУ Держприродспоживслужби у Рівненській області Олександр Костюк. — А якщо мешканцям заважає вороняче каркання, вони можуть звернутися до спеціалізованих установ, наприклад обласного лабораторного центру МОЗ, аби спеціалісти виміряли рівень шуму і встановили, чи він справді перевищує норму.
Зазначимо, що ворони — проблема не одного Рівного. У багатьох містах вирішували, як можна боротися з цими птахами. Зупинялися на кількох способах, зокрема на відлякуванні звуком, який імітує крик хижих птахів (проте він часто не до вподоби самим мешканцям, бо, окрім того, що гучний, повторюється по кілька разів на годину), та зрізанні старих дерев і висаджуванні нових, які не ростуть надто високими.
