Михайло Химин знову там, де ворони розвертаються (відео)
В останні роки у другій половині вересня заступник директора з науково-дослідної роботи Національного природного парку «Прип’ять—Стохід», член Українського товариства охорони птахів Михайло Васильович має тривале відрядження: цілий місяць він у рекреаційному пункті, що в селі Сваловичі Любешівського району, вивчає міграцію птахів
Катерина ЗУБЧУК
Як кажуть, місце зустрічі змінити не можна. І коли сьогодні ми набрали номер його мобілки, то почули підтвердження: так, він там, де ворони розвертаються. Оскільки торік цієї пори ми були теж у Сваловичах і разом із паном Михайлом спостерігали за птахами, то тепер уже легше уявити його серед пісків на березі Прип’яті: як він спостерігає за перельотом пернатих у бінокль, як кільцює тих, хто потрапив у спеціально натягнуту сітку, і випускає їх на волю.
Орлан-білохвіст, малі підорлики і, звичайно, журавлі потрапляли цього тижня, за словами пана Михайла, у поле його зору.
Запитуємо найперш про те, які прогнози щодо кількості перелітних птахів цієї осені. Чи позначиться на цьому літо, яке було не таке посушливе, як два попередніх?
Я тут лише з понеділка, — каже Михайло Васильович. — Ще рано говорити про якісь результати спостережень. Але думаю, що пернатих не стало більше. Дощі йшли, але рівень води у Прип’яті майже на метр понижений. Хоч, якщо відносно очеретянки прудкої, то ситуація краща. Цих червонокнижних птахів ми рахували влітку — їх більше, ніж торік.
Орлан-білохвіст, малі підорлики і, звичайно, журавлі потрапляли цього тижня, за словами пана Михайла, у поле його зору. Найбільше пролітає ластівок, які масово вирушили у теплі краї. Ну а про результати підрахунків можна буде говорити лише через місяць.
