Воєвода повертається на Волинь
У Луцьку проходять заходи до 125-річчя від дна народження Генрика Юзефського
Сергій НАУМУК
Не часто трапляється, щоб одна людина займала керівні пости в урядах Польщі та України. Саме такий Генрик Юзевський, який був віце-міністром внутрішніх справ в уряді УНР, а пізніше волинським та лодзьким воєводою в Другій Речі Посполитій. Цього діяча піднесли на щит, як такого, що скерував свої зусилля на примирення обох народів.
Саме тому до 125-ї річниці від дня його народження Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку, Східноєвропейський університет імені Лесі Українки та Польський клуб у Луцьку організовують цикл заходів, який розпочався урочистою академією «Генрик Юзевський: довірена особа Польщі та України».
Волинський воєвода відомий тим, що прагнув до збільшення частки українців в органах управління, спричинився до впровадження української мови у богослужіння, намагався налагодити стосунки між українцями та поляками. Саме тому виконувач обов’язків луцького міського голови, секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт у виступі зазначив, що Юзевський — це постать, яка є прикладом примирення, постать, яка об’єднує українців та поляків.
Цього діяча піднесли на щит, як такого, що скерував свої зусилля на примирення обох народів.
Про об’єднавчу роль Генрика Юзевського говорили також ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан, віце-консул Генерального консульства РП в Луцьку Марек Запур та представник Міністерства культури та спадщини РП Міхал Михальські. Професор, доктор історичних наук Микола Кучерепа розповів про діяльність волинського воєводи, а краєзнавець Олександр Котис про культурне життя міжвоєнного Луцька. Завершив захід фільм «Довірений Пілсудського» про життя політика, художника, суспільного діяча Юзевського.
Не заперечуючи проти виголошеного на академії, варто все ж сказати, що діяльність Генрика Юзевського неоднозначна. Дослідники вважають, що саме волинський воєвода відіграв особливу роль у зміцненні так званого сокальського кордону. Йдеться політику недопущення впливів Галичини на Волинь та про умовну межу між цими регіонами. Те, що на Галичині було цілком допустимим (діяльність легальних політичних партій, видання українських книжок тощо), на Волині часто було переслідуваним. І якою позитивною не була б діяльність одного воєводи, але він усе ж не міг змінити загальнодержавної політики асиміляції та утисків, яких зазнавали українці. Проте не можна відкидати й позитивних звершень Генрика Юзевського, який робив у межах своїх повноважень те, що вважав за потрібне для зближення двох народів.
Окрім академії у рамках відзначення річниці народження волинського діяча пройдуть екскурсії, відкриті лекції, круглі столи, виставки, лекції-презентації. Завершить цикл заходів конкурс на наукову роботу та публіцистичну статтю про громадську і політичну діяльність Юзевського.