Хто в офшорах закордонних мільйони ховає, в того в серці України не було й немає...
Як відомо, минулий рік нашим Президентом був проголошений Роком англійської мови. І що ж це нам дало? Може, за цей час поліпшилося її викладання у школах і вищих навчальних закладах? Може, урядовці й народні депутати стали спілкуватися (замість всюдисущої російської) мовою британських парламентарів? Чи, може, зросла кількість наших громадян, які почали читати в оригіналах англійські газети або твори класиків?
На жаль, позитивних відповідей на ці запитання я не чув і ніде не читав, а ось критичні зауваження були. Та це, як видно, не цікавить ні Президента, ні його Адміністрацію. Вони сповна користуються своїми «привілеями» — не читати газет і не реагувати на критику співгромадян на їхню адресу. Для них головне — створити видимість кипучої діяльності нашого гаранта, аби зайвий раз відвернути увагу зневіреного народу від болючих проблем до безглуздя «зареформованої» на догоду МВФ стражденної держави, зокрема й від того, що, наприклад, торік інфляція «з’їла» близько 20 гривень з кожної сотні й без того мізерних зарплат і пенсій українців, у півтора раза подорожчали всі житлово-комунальні послуги, на 25—30 відсотків підскочили ціни на найнеобхідніші харчі і, що найстрашніше, — на хліб. І це тоді, коли гройсманівські урядовці на цілий світ хвалилися рекордним минулорічним урожаєм зернових культур —
66 мільйонів тонн! Яке блюзнірство, панове керманичі!
До речі, недавно знову промайнуло повідомлення про те, що цього літа також уже зібраного збіжжя понад 43,5 мільйона тонн, із яких 11,7 мільйона продано за кордон. Ось так своїм зерном годуємо десятки країн світу, а самі можемо залишитись без хліба або знову підвищувати ціну. Декотрі «розумники» з Кабміну пояснюють це тим, що, мовляв, у європейських країнах кілограм хліба коштує 25 і більше євро. А ми ж прагнемо в Європу! Шкода, кажу я, що йдемо ми туди не тим шляхом, яким поляки, чехи, словаки чи ті ж прибалти, де уряди спочатку дбають про зростання зарплат і пенсій своїх громадян, а вже потім думають про ціни…
Даруйте, що дещо відволікся від основної теми.
Панове нешановні урядовці, ненародні депутати й олігархи, частіше заглядайте у Книгу Книг — Біблію
… Тим часом мова російських шовіністів-агресорів усе більше й більше окуповує наш інформаційний простір і, на жаль, не тільки на Донбасі чи в анексованому сусідом-хижаком Криму. Увімкніть будь-який з українських (неукраїнських) телеканалів — і ви зможете пересвідчитися в цьому.
Проте Петро Олексійович, на жаль, не вбачає у цьому жодної загрози для країни та її мови. І він знову анонсував нинішній рік у нас уже… японської мови. Мене це наштовхнуло на думку, що 2018-й буде як не роком італійської, то турецької або арабської мов.
Мотивація цих «мудрих» ініціатив Президента і, безумовно, його бізнесового оточення стане всім зрозумілішою, коли ми пригадаємо зарубіжні офшорні зони, де зберігаються (неоподаткованими!) накрадені у злиденного народу і приховані мільйонно-мільярдні статки наших нуворишів-бізнесменів-олігархів, багатьох урядовців і депутатів-кнопкодавів (що показало торішнє е-декларування), у тому числі й пана Президента.
А чи буде ж коли-небудь оголошено рік конституційної державної мови? Переконаний, що ні! Бо вона не потрібна ні нашим воріженькам-українофобам, ні можновладцям-лжепатріотам, які замість того, аби зміцнювати нашу на ладан дихаючу економіку, всупереч усім українським законам і здоровому глузду, немов злочинці, приховують свої золотовалютні статки по чужинських банках і офшорах. А сказано ж у Святому Письмі: «Де твій скарб — там твоє серце». Від себе додам: «Хто в офшорах закордонних мільйони ховає, в того в серці України не було й немає…»
Панове нешановні урядовці, ненародні депутати й олігархи, частіше заглядайте у Книгу Книг — Біблію, може, хоч у когось із вас прокинеться приспана совість і ви нарешті припините дерибанити нашу стражденну начебто соціальну і правову та нібито ж і незалежну Україну.
Микола МИЦЕНКО, член Національної спілки журналістів України
