Від вибуху уламки цегли розлетілися на кілометри і обсипали весь Печерськ
3 листопада 1941 року агенти НКВД підірвали Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври
Вибухи у центрі Києва почалися через п’ять днів після вступу гітлерівців у місто — 24 вересня. Німці полонили радянського офіцера, який брав участь у замінуванні і чимало про це розповів. Було знешкоджено радіокеровані фугаси в підвалах оперного театру, Верховної Ради, НКВД, Будинку уряду, Музею Леніна (нині Міський будинок учителя), у штабі Київського особливого військового округу (нині Адміністрація Президента).
Росіяни — великі майстри знищення
За спогадами очевидців, мінувати столицю Радянської України енкаведисти почали зарання. Під виглядом ремонтів за державний кошт тимчасово відселяли мешканців будинків на центральних вулицях. Тоді бурили стіни, закладали в фундамент вибухівку і маскували усе свіжим ремонтом. Люди поверталися і не знали, що живуть буквально на пороховій вежі. 16—17 вересня саперна команда спеціального призначення 18–ї дивізії НКВД таємно замінувала і Свято–Успенський собор Києво–Печерської лаври.
3 листопада Київ відвідав лідер фашистської Словаччини Йозеф Тіссо. Він захотів побачити славетний монастир. Було вжито чималих заходів безпеки: німці виселили всіх із прилеглих будинків. Через годину після візиту Тіссо в Лаврі пролунало чотири вибухи. Вони знесли з лиця землі пам’ятку архітектури ХІ століття — Успенський собор.
«Через браму Лаври ми пройшли в святі місця, до центру церковного життя Росії. Яку жахливу картину там побачили! Величезний Успенський собор, побудований ХІ століття на кшталт візантійського, перетворився на руїни висотою в поверх. Довкола тисячі і тисячі шматків цегли. Подекуди величезні уламки стін, вони попадали із височезної висоти і відкотилися далеко. Скрізь валяються, навіть далеко від купи руїн, позолочені дерев’яні та металеві деталі. Скільки разів не підходили ми до руїн кафедрального собору, не перестаємо дивуватися вражаючій руйнації», — писав у щоденнику угорський археолог Нандор Феттіх, якого відрядили в Київ для оцінки культурних цінностей в місцевих музеях.
Під час вибуху загинуло близько 20 німецьких вояків. Як заручників, через вибухи окупанти розстріляли близько 1 тисячі киян. Червоні замінували ще й Софійський собор, але пристрій не спрацював і споруда вціліла.
«Добре зауважив днями німецький офіцер: росіяни — великі майстри знищення», — записав у щоденнику угорський археолог. n
