Батько Махно мав особистий літак та винайшов тачанку
1888 року народився Нестор Махно – політичний та військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років, відомий анархіст і тактик партизанської війни
Він ще за життя став легендою. За переказами, коли хлопчика хрестили в місцевій церкві, він обпісяв попа, на якому спалахнули ризи. Священик напророчив, що Нестор буде добрячим зірвиголовою. Так воно і сталося. З юних літ хлопець поринув у революційний рух. Щоправда, акції його соратників балансували на межі з криміналом, за це відсидів по тюрмах і навіть був засуджений до страти, але Махна помилували як малолітнього.
Коли в Російській імперії почалася революція, Нестор поринув у неї з головою. Був таким собі виразником селянських інтересів. Воював проти всіх і укладав договори з усіма. За успішні дії проти білих його нагородили орденом Бойового Червоного Прапора №4.
Був невисокого зросту (всього 159 сантиметрів), та мав якийсь магічний вплив на людей.
Був невисокого зросту (всього 159 сантиметрів), та мав якийсь магічний вплив на людей. Підлеглі вірили в надзвичайні можливості свого командира, а той охоче підтримував у них такі переконання. Нестору виповнилося 29, коли до нього стали звертатися «батько». Так називали лише дуже поважних людей.
Махно у багатьох сферах був справжнім новатором. Йому приписують задум використовувати терористів-смертників для ідейної боротьби. Вважають, що саме він винайшов тачанку — чотирикінну легку бричку з кулеметом. У степах це була страшна сила для боротьби з кіннотою — на той час головною ударною силою армій. Дослідники твердять, що Нестор Іванович став першим з воєначальників використовувати для пересування особистий літак. Проте ні харизма, ні природна сміливість, ні селянська кмітливість у кінцевому рахунку не допомогли відомому отаману. Після тривалої боротьби махновці були розбиті, а їхній лідер із найближчими прибічниками емігрував.
За кордоном Махнові велося несолодко. Він жив на платню звичайного теслі та пожертвування анархістів з усього світу. Нестор Іванович хворів і, як багато видатних українців на еміграції, розводив курей. Дружина не витримала такого життя і пішла до колишнього петлюрівського офіцера, а Нестор запив. Дав про себе знати туберкульоз, від якого великий отаман невдовзі й помер.
А легенда? Легенда жива. Про «батька» досі співають пісень по всьому світу. А золото Махна? Спробуйте набрати в інтернеті цю фразу — тисячі посилань. Казна махновців досі не дає спокою пошуковцям.
