То у гейхери є рідня?
«Весною на базарі придбала два сорти гейхери, дуже сподобалося її барвисте різьблене листя. А сусідка, яка більше знається на декоративних рослинах, каже, що один із придбаних саджанців — це гейхерела. Чесно кажучи, я не дуже зрозуміла, яка між ними різниця, а головне, чи є якісь особливості вирощування гейхери й, вочевидь, її родички гейхерели?» Любов ОНИШКО (телефоном) м. Володимир-Волинський
Пані Любо, ви не помилилися. У гейхери є чимало родичів, серед яких тіарела, теліма великоквіткова, мітела, толмія…
До речі, американський варіант англійської назви гейхери — герань плямиста.
А гейхерела з’явилася як результат схрещування гейхери й тіарели, тому в них багато спільного. Від тіарели їй дісталися компактність і швидкість розростання кущика, а від гейхери — квіти. Гейхерели компактніші, їхнє листя має глибші розрізи, вони з часом не «вилазять» із грунту, як гейхери, і не розповзаються вусами, як тіарели. Квітконоси не такі потужні, як у гейхер, коренева система менша й більш поверхнева. Гейхерели дуже живучі й стійкі в різних умовах, листя у них зимуюче, тому навесні ці багаторічники бажано притінити, бо під яскравим сонцем вони можуть засохнути. І гейхери, і гейхерели — це рослини першого плану, висаджені вздовж доріжок чи довкола клумби, вони створять неповторне барвисте обрамлення, дуже декоративне й приємне для ока з весни і до самої осені. До речі, американський варіант англійської назви гейхери — герань плямиста. Тож, як мовиться, у нашого Омелька чимала сімейка, представники якої зовсім не примхливі, не складні у догляді, зимостійкі й здатні прикрасити найвишуканіший квітник.
Василина САДОВА
