Героїня газети «Волинь-нова» стала «Жінкою III тисячоліття»
Високу нагороду у Києві отримала Орися Примак (на фото) із села Нова Українка Рівненського району, яка разом із чоловіком Ігорем, маючи трьох власних дітей, подарувала домівку майже двом десяткам прийомних. Наші журналісти вже бували у цій родині — і ось нова чудова нагода
Аби доїхати на святковий захід, родині Примаків знадобився мікроавтобус, хоч не всі діти змогли потрапити на церемонію нагородження і побачити, як мама отримує статуетку. Орися Примак із чоловіком наважилися на створення будинку сімейного типу, щоб допомагати малечі, яку «зрадили рідні батьки». Тепер це їхнє покликання. Тим паче, що пані Орися, учитель із 24-річним стажем, займалася з неповнолітніми, які опинилися у слідчому ізоляторі. Тож усю свою мудрість і вміння тепер використовує, аби налагодити гармонійні стосунки у власному домі.
Ідеальною підтримкою є і рідні, хоч було й таке, що власні діти виявилися не готовими, що прийомні будуть обіймати, цілувати і називати їхню маму своєю.
Орися Примак стала мамою для двох десятків дітей.
—Якось я знайшла малюнок моєї молодшої доньки Вероніки. На ньому були зображені ми з чоловіком і п’ятьма дітьми, далі велика прірва, а на іншому боці — Вероніка. І вона написала: «Мамо, ці діти забрали тебе».
—Для мене то був стрес. Я розуміла, що потрібно не зрадити прийомних дітей і не втратити рідних, — згадує Орися Примак.
Але з усіма труднощами родина справилася. Було чимало інших, адже в будинку сімейного типу живуть «складні» діти, які мали проблеми із законом, що вже жили у прийомних родинах і від них відмовлялися, є хлопчик з особливими потребами, дівчатка ромської національності… Когось перевиховували, розуміючи, що «непростий» характер сформували життєві обставини, а Марку, в якого III група інвалідності, допомагають усі разом, бо він фізично дужий хлопець, добрий, роботящий, тільки самостійно мислити та приймати рішення не може.
За один раз з’їдаємо 12-літрову каструлю борщу, відро смаженої картоплі, 50 котлет. Щодня купуємо вісім буханок хліба, три кілограми ковбаси чи сосисок, а пельменів потрібно майже півтисячі штук.
Тепер у родині все відлагоджено: старші діти допомагають батькам виховувати молодших, виконувати роботи по господарству. Організація праці і самодисципліна — правило їхньої сім’ї.
— За один раз з’їдаємо 12-літрову каструлю борщу, відро смаженої картоплі, 50 котлет. Щодня купуємо вісім буханок хліба, три кілограми ковбаси чи сосисок, а пельменів потрібно майже півтисячі штук, — розповідає Орися Миколаївна.
За її словами, прання теж запускають щодня. Зазвичай випраний одяг розвішують на шнурках завдовжки 20 метрів…
Дітям завжди нагадують про те, що їх люблять, а мама щоранку цілує кожного і каже, що він найкращий. І малеча цінує щоденні клопоти батьків: пишуть та малюють мамі листівки з побажаннями. Нині назбиралося їх уже понад три сотні.
— У кожній щось своє — і подяки, і каяття, — каже Орися Примак та зізнається: — Коли стає тяжко і здається, що суцільна безвихідь, я починаю перечитувати ці листочки. І це завжди додає сил, наснаги.
Ці дитячі послання жінка вважає найбільшою нагородою. Хоч цінує і державні відзнаки. А ще переможниця премії «Жінка III тисячоліття» Орися Примак закликає не боятися труднощів і опікуватися сиротами.
