Про автора пісні «Волинь моя» розповідатимуть вихованцям дитячих садочків Луцького району

На землі тато залишив по собі стільки любові до людей, що вони й досі розповідають про нього, наче про живого. «Волинь моя», «Ясени», «Вишиванка», «Ти живи сто віків, рідний мій Горохів» і ще багато інших музичних творів вірно слугують піснелюбам, надихаючи різні покоління на творчість. З уклінною вдячністю завжди сприймаю кожне добре слово, якими сучасники не перестають вшановувати коротке батькове життя. Скільки Бог даруватиме віку, пам’ятатиму про шляхетність директора СГПП «Рать» Віктора Шумського, за кошти якого торік було здійснено реконструкцію пам’ятника Степанові Кривенькому у селі Вільхівка. Не забуду і про повагу до тата ініціаторів цього почину — ​його троюрідного брата Володимира Зелюка та заслуженого архітектора України Юрія Казмірука, учасників народного аматорського хору «Хлібодар», заснованого Степаном Кривеньким, члени якого вже 25 років по смерті керівника не перестають співати на його честь.

 Під час методичного об’єднання народилася ідея запрошувати на музичні заняття у ДНЗ місцевих поетів, художників, майстрів і майстринь. Адже великий цвіт любові до прекрасного неодмінно з’явиться, якщо буде посіяне добре зерно.

А нещодавно була знову приємно здивована звісткою: заві­дувач дитячого садка «Капітошка» села Веселе Луцького району, донька Володимира Зелюка Зоряна Кухарук запропонувала музичному керівнику дошкільного закладу Ірині Тарасюк запросити рідних Степана Кривенького на районне методичне об’єднання, яке відбувалося у ДНЗ цього села.

Скажу одразу, що і пані Зоряна, і пані Ірина гарно співають. Їхні милозвучні голоси лунають у народному аматорському фольклорному ансамблі «Родинне перевесло». Цей творчий колектив — ​лауреат фестивалю–конкурсу вокально–хорового мистецтва «Поліський краю дорогий», започаткованого на честь Степана Кривенького і рівненських композиторів у селищі Гоща на Рівненщині уродженцем Горохівщини, директором навчально–методичного центру естетичного виховання учнів професійно–технічних навчальних закладів у Рівненській області Володимиром Климюком спільно із товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. Воловікова».

 Вихованцям «Капітошки» надзвичайно пощастило, бо завідувачка дитсадка Зоряна Кухарук свого часу 10 років танцювала у зразковому ансамблі народного танцю «Волиняночка». І зараз, якщо потрібно підготувати хореографічну композицію, з радістю в цьому допомагає. Дітки також гарно співають, бо пісенні заняття відбуваються не два рази на тиждень, а щодня. Перед гостями вони артистично виконали улюблені співаночки. А потім вихователі показали відеосюжети про відомих композиторів — ​Віктора Косенка, Миколу Лисенка. Поруч з цими класиками на вустах наставників веселівської дітвори було ім’я Степана Кривенького.

Зустріч запам’яталася душевністю, доброзичливістю. Хотілося розповідати про рідну людину, бо була щира зацікавленість його долею. Відчувалося бажання прилучати наймолодших волинян до історії мистецтва Волині, доносити до них красу музичних творів її обдарованих ліриків–патріотів. До слова, у минулому Степан Кривенький також навчав діток у дошкільному закладі, працював учителем музики у школах рідної Вільхівки, сусіднього Звинячого.

Під час методичного об’єднання народилася ідея запрошувати на музичні заняття у ДНЗ місцевих поетів, художників, майстрів і майстринь. Адже великий цвіт любові до прекрасного неодмінно з’явиться, якщо буде посіяне добре зерно. Такий задум колег підтримала методист музичних керівників Луцького району, директор Рокинівського НВК Наталія Йодловська. А потому зі збірками Степана Кривенького в руках учасники зустрічі заспівали «Волинь моя», «Ясени», «Журавлята»… Дякую кожній людині, яка так трепетно леліє вишиванку батькових пісень.

Леся ВЛАШИНЕЦЬ, донька композитора