«Я завжди почувався незручно, працюючи на католицьке Різдво»

Якщо говорити про розв’язку, то насправді вона вже знайдена. Єдине — ​в ній мають утвердитися люди і релігійні діячі. Що я маю на увазі, коли кажу про розв’язку? В екуменічних колах майже дійшли консенсусу, що святкування Різдва 25 грудня є правильним за багатьма аргументами. І було би добре, якби християнський світ повністю перейшов на один день — ​25 грудня.

Біда лише в тому, що за нинішніх обставин у Російській Федерації практично неможливо уявити, що Росія погодиться на такий перехід.

Натомість аналіз вирахування Пасхи засвідчує, що східно-християнське трактування цього свята є більш правильним, ніж католицько-протестантське. І в екуменічних колах пропонують, щоб сторони пішли на взаємний компроміс. Щоби східно-християнська частина (але тут головний бар’єр — ​Росія), визнала справедливість відзначення Різдва 25 грудня, а весь християнський світ вираховував Пасху за так званим східно-християнським правилом. Це дало би відчуття, що жодна сторона не потерпіла поразки, визнала помилку, але разом із тим утвердила свою правоту. Мені цей варіант подобається, і якби вистачило розуму це зробити, було би добре.

Біда лише в тому, що за нинішніх обставин у Російській Федерації практично неможливо уявити, що Росія погодиться на такий перехід. Московські політики, без сумніву, будуть гнути свою лінію. А без Росії завжди будуть неспокійними всі православні, які перебувають у полі впливу РПЦ. По-перше — ​адміністративного, а по-друге — ​духовного. Вони остерігатимуться, що в їхніх громадах настане розкол і він буде дуже болісним.

Такий прецедент уже був у греко-католицькій громаді в Америці і люди дотепер із жахом згадують всю болісність того розколу, коли одна частина хотіла перейти на Григоріанський календар, а інша опиралася цьому. Було би набагато краще робити це консенсусно всім релігійним громадам і церквам. Але поки що це із сфери фантастики.

​Мирослав МАРИНОВИЧ, правозахисник, правознавець, релігієзнавець, у своїй колонці на сайті «Обозрєватєль»