«Путін Україну програв»
Відомий історик та публіцист Ярослав Грицак про чотири роки після Революції гідності
Головне, що вдалося, — це втримати Україну та її орієнтацію на Захід. Провалити обидві позиції було частиною плану Кремля. Путін вважав, що курс України на Європу становить загрозу стратегічним інтересам Росії, тому вона за це має бути покарана поділом по лінії «Харків — Одеса». Тоді під контролем Москви залишилися б індустріальне серце України та все Чорноморське узбережжя. На щастя, план «руської весни» провалився. І це, без сумніву, заслуга України й українців. Очевидно: маємо втрати Криму і Донбасу, триває війна — ці рани будуть ще довго кровоточити. Але, за великим рахунком, Путін Україну програв.
За останні 4 роки проведено більше реформ, аніж за всі попередні. Однак немає ключових нововведень у тих ділянках, де лежить «голка Кощея», — утворення незалежного судочинства (щоб завдати вирішального удару кланово–олігархічній системі) та зміна виборчої системи.
Немає ключових реформ у тих ділянках, де лежить «голка Кощея».
Третій Майдан має бути, але не на вулиці, а біля виборчих урн. Боюся, однак, що на наступних виборах цього не станеться: замало часу, не видно перспективних політиків і партій, високі шанси на перемогу популістів. Ми повинні морально готуватися до можливості контрреволюційного реваншу. Надіюся, не такого страшного, як у 2010 році, але все ж таки…
Коли говорю про моральну готовність, то передусім маю на увазі загрозу депресії, як це було у 2010-му, коли казали «все пропало». Україна — не спринтерська, а стаєрська країна. У нас свої відрізки наступу і відступу, але на загал ми рухаємося у правильному напрямку. Якби провели радикальні реформи у 1991, 2004 чи 2014 роках, то рухалися б швидше.
Відсутність Донбасу і Криму створила для України тимчасовий шанс. Більш «однорідні» країни мають кращі шанси на реформи, бо не треба витрачати час та енергію на внутрішні суперечки. Тому мушу повторити те, що вже казав не раз: для мене питання не в тому, повернуться чи не повернуться Донбас і Крим в Україну, а в тому, в яку Україну вони повернуться. Бо якщо це буде Україна зразка 2013 року, то я сам у таку країну не хочу повертатися.
Галина ОСТАПОВЕЦЬ, інтернет–видання «Обозрєватєль»
