«Захопившись вищою освітою, ми забули про професійно–технічну і довели її до межі закриття»
Цей справедливий і самокритичний висновок прозвучав під час виїзного засідання Комітету з питань освіти та науки Верховної Ради у Луцьку. На думку народних депутатів, членів цього Комітету, держава вчинила демарш, переклавши фінансування профтехосвіти (ПТО) на місцеві бюджети, хоча наперед знала, що вони не зможуть витримати таку ношу. І все ж пішла на цей крок, аби потім звинуватити владу на місцях у розвалі галузі
Економіка задихається без робітничих кадрів, а держава хоче знищити ПТУ?
У 2016 році фінансування професійно–технічної освіти в Україні перевели із державного бюджету на обласний. Для працівників закладів ПТО Волині та їхніх учнів це означало початок важких часів — заборгованість із зарплат, невиплачені стипендії, інші неприємні моменти, які спонукали до акцій протесту і зрештою привели під стіни Волинської обласної ради. Тоді ситуацію вдалося врегулювати. А зараз область опинилася перед ще більшою проблемою: у 2018 році держава делегує Волині утримання 10 закладів І–ІІ рівня акредитації (технікуми, коледжі), що означає необхідність знайти в обласному бюджеті додаткові 100 мільйонів гривень.
Своє рішення уряд пояснює тим, що після реформи децентралізації місцева казна стала багатшою і зможе утримувати професійну освіту. Але регіони в України різні, їхні бюджети також, і міряти всіх однаковою міркою не можна. Зокрема, Волинь належить до тих областей, які не подужають тягаря фінансування ПТО, коледжів і технікумів. У цьому не втомлюється переконувати столичних чиновників народний депутат України Ірина Констанкевич, яка у Верховній Раді очолює підкомітет з питань позашкільної, професійної (професійно–технічної), фахової передвищої освіти. Вона й зініціювала виїзне засідання Комітету, щоб показати своїм колегам профтехосвіту нашого краю та розповісти, що її чекає, якщо нічого не зміниться в підходах до фінансування.
Центральна влада повинна підвищити відповідальність за ПТО, а місцева має брати у фінансуванні галузі лише дольову участь. Інакше відбудеться регіоналізація освіти, тобто діти не зможуть поїхати на навчання в інший населений пункт чи регіон, бо місцева влада буде проти того, щоб витрачати гроші на «чужих учнів». А цього допустити не можна.
Професійно–технічна освіта на Волині гостро потребує не лише державної фінансової підтримки, а й спільної системної роботи, модернізації мережі навчальних закладів, оновлення матеріально–технічної бази, — наголосила Ірина Констанкевич. — Економіка країни задихається без робітничих кадрів, особливо на фоні відтоку кваліфікованих працівників за кордон. Тому бездіяльність та байдужість чиновників до зменшення частки населення із професійно–технічною освітою неприпустимі.
Народний депутат наголосила, що розвиток професійної освіти гальмує цілий комплекс невирішених проблем. У першу чергу — це відсутність бачення цілісної стратегії розвитку з боку центральних органів виконавчої влади. По–друге, є гостра потреба сприяння місцевої влади закладам професійної освіти в удосконаленні співпраці з роботодавцями, зокрема щодо проходження практики на підприємствах. По–третє, проблемою залишається зниження престижності професійно–технічної освіти, а відтак щорічне зменшення контингенту учнів. Саме ж ставлення держчиновників до проблем ПТУ нардеп проілюструвала фактом: виділені з Держбюджету–2017 кошти на підготовку професій загальнодержавного значення в обсязі 119 мільйонів гривень так і не дійшли до закладів профтех–освіти через бюрократичне гальмування.
Освітяни не можуть зрозуміти, хто їх фінансує
Розмова з нардепами — членами Комітету з питань освіти та науки Верховної Ради — і першим заступником міністра освіти Володимиром Ковтунцем відбувалася у Східноєвропейському національному університеті. Послухати людей, від яких залежить законодавче забезпечення їхньої роботи, зібралося чимало представників освітянської спільноти краю. Голова обласної державної адміністрації Володимир Гунчик визнав, «що в питанні ПТО ми хитаємося зі сторони в сторону. Наші освітяни не можуть зрозуміти, хто їх фінансує. А фінансувати мають три сторони — держава, місцева влада і бізнес, який, не дочекавшись модернізації ПТО, сам починає створювати учбові центри із підготовки потрібних їм спеціалістів».
Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця наголосив, що держава переклала фінансування закладів ПТО на місцеві бюджети. І тепер, щоб забезпечити виплату стипендій та зарплат для закладів профтехосвіти, в області змушені знімати кошти з ремонту шкіл та інших важливих статей бюджету. Наступного року до цих видатків додасться ще й утримання технікумів та коледжів. Бо хоч і кажуть, що професії державного замовлення фінансуватимуться з держбюджету в рамках субвенції, але в цю субвенцію навряд чи входитимуть кошти на оплату комунальних послуг, зарплату для техперсоналу тощо. Значить витрати знову ляжуть на плечі обласної та міських громад.
Заступник директора Інституту ПТО Національної академії наук України Людмила Єршова розповіла, що проблемою профтехосвіти займається цілий штат їхніх науковців. Вони детально проаналізували ситуацію, порівняли її з тим, що відбувається в інших державах, і прийшли до висновку, що центральна влада повинна підвищити відповідальність за ПТО, а місцева має брати у фінансуванні галузі лише дольову участь. Інакше відбудеться регіоналізація освіти, тобто діти не зможуть поїхати на навчання в інший населений пункт чи регіон, бо місцева влада буде проти того, щоб витрачати гроші на «чужих учнів». А цього допустити не можна.
