І від депресії дадуть пігулки
Наступного року Міністерство охорони здоров’я планує розширити урядову програму «Доступні ліки». Безкоштовно або з невеликою доплатою можна буде одержувати препарати не тільки від серцево-судинних хвороб, астми і діабету другого типу, а й від хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, від анемії під час вагітності та від депресивних станів. «Очевидно, нам світить таке «поліпшення» життя, що без антидепресантів не обійтися», — зітхають люди
Хвороба, а не хандра
Прогнозують, що до 2030 року депресія стане однією із найпоширеніших недуг у країнах із низькими та середніми доходами. Нерідко ми вживаємо це слово, не розуміючи серйозності і специфічності такого стану, мовляв, у всіх буває «хандра». Насправді ж депресія — це захворювання, яке виникає в результаті порушення хімічного балансу мозку, часто незалежно від зовнішніх стресів і життєвих ситуацій, оскільки може мати генетичний характер.
В Україні у людей значно більше підстав для пригніченості й розчарувань, аніж у Німеччині, тож така діагностика нам навряд чи підходить.
Депресія є психічним розладом, проте в Україні переважна більшість хворих так і не потрапляє у поле зору психіатрів і психотерапевтів. За даними ВООЗ, близько третини дорослого населення розвинених країн приймають психофармакологічні препарати. Тепер і нам сімейні лікарі частіше призначатимуть антидепресанти. Хоча навряд чи цьому варто радіти.
Розпізнати недугу можна за трьома основними симптомами: поганим настроєм, уповільненням мислення і руховою загальмованістю. Хворі не вірять у свої сили, перебільшують реальні труднощі та водночас дорікають собі за легкодухість, неможливість «узяти себе в руки». Багато хто з них скаржиться на втрату інтересу до життя. Ці стани нерідко супроводжуються сльозливістю, дратівливістю, сварливістю. Допікає безпричинна туга, біль у ділянці грудей або живота, відчуття внутрішньої «задерев’янілості», спустошеності. Особливо інтенсивні симптоми депресії в ранкові години, а у другій половині дня або увечері стан хворих може поліпшуватися.
А з вами все гаразд?
Науковці Інституту імені Макса Планка в Берліні нещодавно розробили своєрідний бліц-тест, який дає можливість діагностувати депресію на основі відповідей лише на чотири запитання:
l Чи плакали ви цього тижня більше, ніж раніше?
l Чи були розчаровані собою або ненавиділи себе?
l Чи дивилися в майбутнє з відчуттям пригніченості?
l Чи почувалися цього тижня невдахою?
Якщо пацієнт на всі чотири запитання відповідає «так», то це сигнал, що йому треба звернутися до спеціаліста, вважають німецькі медики. Бліц-тест Інституту імені Макса Планка розробили на основі дослідження, в якому взяли участь близько 1300 молодих жінок віком від 18 до 25 років. Тож застосовувати його найкраще для пацієнток цієї категорії. Для чоловіків замінили запитання про плач, адже вони менш схильні до такого вияву емоцій або ж не готові зізнатися в цьому.
На жаль, в Україні у людей значно більше підстав для пригніченості й розчарувань, аніж у Німеччині, тож така діагностика нам навряд чи підходить.
Є й ширші тести, що дають змогу запідозрити недугу. Пропонуємо один із них. Оцініть свій стан за чотирма пунктами в балах, потім підсумуйте результат.