І «швидку» не викличеш…

Останнім часом волиняни все частіше скаржаться на непрацюючі стаціонарні телефони. Від їхнього мовчання потерпають переважно літні люди. Для них вони — це єдина можливість зв’язатися зі світом. Адже у багатьох стареньких немає мобільних телефонів. Тож викликати «швидку», коли щось, не дай Боже, трапиться, складно. Така ситуація і в подружжя Чернацьких із села Хорлупи Ківерцівського району.

— Ми з бабою живемо удвох, маємо по 85 років, — написали старенькі до нас у редакцію. — Мобілками не користуємося, бо зір слабкий. А телефон уже котрий день мовчить. На сусідній вулиці кабель обірвав трактор. Ми часто хворіємо і без зв’язку нам не обійтися. Коли працював телефон, дзвонили і до дітей, і до лікарні. А як бути тепер? Телефонували за номерами, зазначеними у квитанції на оплату, але апарат і досі мовчить.

Як ми з’ясували, телефон у хаті Івана Чернацького не працює вже третій тиждень через неполадки на лінії. Фіксований зв’язок — то болюча тема не лише автора листа до редакції, а й усього села.

Стовпи старі, похилилися, кабель провисає, часто рветься. Проїде якась техніка — і ми вже без зв’язку. Недавно й у сільраді три тижні були без нього.

— Телефони у нас часто не працюють, — розповідала бухгалтер Хорлупівської сільради Світлана Кіричок. — Стовпи старі, похилилися, кабель провисає, часто рветься. Проїде якась техніка — і ми вже без зв’язку. Недавно й у сільраді три тижні були без нього. Люди йдуть зі скаргами до нас, бо до Києва, до «Укртелекому», тяжко додзвонитися. Треба через «зірочку», а вона не у всіх є. У декого ж ще й досі старі дискові апарати.

За словами пані Світлани, багато її односельчан уже відмовилися від фіксованого телефонного зв’язку і перейшли на мобільний. Він зараз доступний і дешевий, якщо підібрати відповідний тариф.

Причину ненадійного фіксованого зв’язку хорлупівський сільський голова Олександр Протасюк, як і його колега, вбачає у старих телефонних мережах.

— Стовпи уже давно пора міняти, — каже він. — Але все впирається у кошти. Майстри скаржаться, що нема опор. І міняють, коли вже зовсім погнили й от-от упадуть людям на голови. У нас була така ситуація на вулиці Відродження. Люди зверталися зі скаргами навіть до депутата районної ради. Якось замінили один стовп, а якби поставили всюди нові опори, то техніка не рвала б проводи.

Із приводу мовчазного телефону Івана Чернацького ми звернулися і до Ківерцівського центру телекомунікаційних послуг № 7 Волинської філії ПАТ «Укртелеком». Як з’ясувалося, про цю проблему там уже знають.

— Є заявка на ремонт, — повідомив начальник цеху Олександр Корнелюк. — 28 листопада виїхали до абонента, зафіксували пошкодження на лінії. Там був порваний кабель. Довелося демонтувати його і замовляти новий. Надійде — полагодимо.

Олександр Миколайович запевнив, що за мовчазний телефон Івану Чернацькому не доведеться платити. Йому зроблять перерахунок абонплати за період, коли не користувався зв’язком. Зазначимо, що дідусь та його односельці — люди невибагливі. Вони багато не вимагають від найбільшого оператора фіксованого зв’язку. Хочуть лише отримувати послуги високої якості. Нині ж, на жаль, їх не мають. Низька якість послуг і вперте небажання приватної компанії підвищити її, забезпечити безперебійний зв’язок можуть зіграти з нею поганий жарт. Люди відмовляться від них.

До речі, за даними головного управління статистики в області, мережа телефонних апаратів за останні вісім років скоротилася в 1,5 раза. Торік зі ста сімей лише 31 користувалася стаціонарним телефоном.